$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages
Вадим Денисенко
ВАДИМ ДЕНИСЕНКО

Український політичний аналітик, депутат Верховної Ради VIII скликання (2014–2019)

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Є п'ять міфів, із якими нам доведеться попрощатися 2021 року. Це дасть змогу вийти з чорно-білого світу наших телевізійно-фейсбучних ілюзій

Головна причина нашого зубожіння – цілковитий розвал державних інститутів. Водночас влада не розуміє, навіщо ці інститути існують, зазначив екснардеп, виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.

2021 рік. П'ять міфів, із якими нам доведеться попрощатися.

Український інститут майбутнього випустив прогноз на 2021 рік. Хочу виділити п'ять речей, які дозволять вийти з чорно-білого світу наших телевізійно-фейсбучних ілюзій і трохи інакше подивитися на нас самих і наші перспективи.

1. Корупція – більше не головна загроза держави.

Головною проблемою України на сьогодні є не корупція, головною причиною нашого зубожіння є повний розвал державних інститутів і, що більш страшно, – влада не розуміє, навіщо ці інституції існують. Головний виклик, який стоїть перед нами, – збереження державних інституцій як таких. Борючись із такими похідними речами, як корупція, ми зачасту ще більше розвалюємо і без того слабкі владні інституції.

2. У нас немає арбітра, який міг би вирішувати суперечки олігархів.

Система противаг, яку створив Леонід Кучма, розвалилася остаточно. При дуже міцних позиціях олігархату, які протягом наступного року лише посиляться, ми повністю втратили функцію арбітражу, яку всі попередні роки вибудовував особисто президент через підконтрольні йому інституції. Зараз немає такого арбітра, а без нього ми можемо перейти із ситуації контрольованої в неконтрольовану дестабілізацію.

3. Наступного року ми можемо обійтися без МВФ.

На кінець 2020 року розмір державного боргу складе 62–63% ВВП, що значно нижче за прогноз Міністерства фінансів – 68% ВВП. А на кінець 2021 року державний борг у базовому сценарії розвитку впаде нижче позначки 60% ВВП.

Варто зазначити, що 2021-й і 2022 рік є найпростішими роками з точки зору зовнішніх виплат кредиторам.

Міністерство фінансів випустило $2 млрд євробондів у серпні 2020 року і заздалегідь погасило частину тіла кредитів до виплат у 2021-му і 2022 році. Таким чином Мінфін знизив виплати на наступні два роки. Тепер наступний пік виплат прогнозується на 2024 рік. Чи скористаємося ми цією передишкою – велике запитання.

4. Байден стане горою за Україну, а той, хто дружить із Байденом, стане гравцем номер 1 в Україні.

Нерозуміння внутрішніх процесів у США завадило Україні усвідомити сутність кризи глобального гегемона, яка є характерною рисою кризи старого світового порядку. Відсутність у України повноцінної здатності сформувати власний функціонал у стосунках зі США та нав’язати його, неможливість перевести наші відносини в ділове середовище знижує авторитет країни та ставить її у статус підлеглої Вашингтону.

Інструментально-смислова пустота, що є характерною для відносин України та США, які зациклені на тих же обмежених категоріях сфери безпеки, призвела до маргіналізації українського напрямку в зовнішній політиці Білого дому. Тому симптоматично, що на шостому році війни Україна та США розмовляють тією мовою та тими ж фразами, що й у 2014 році.

5. США "воюватимуть" із Росією, і тому нам це добре.

Головним суперником США став Китай, і Росію США розглядають, перш за все, як стримуючий фактор проти Китаю. І тут є один із ключових викликів для нас, бо головними факторами могутності держав сьогодні є не чисельність населення, площа території або кількість збройних сил. Як показала коронавірусна пандемія, вирішальним стали мобільність, адаптивність, мінливість та швидкість ухвалення рішень. Через це світ стає швидшим і непередбачуваним, довгострокові стратегічні рішення приймаються все складніше, поступаючись тактичними тимчасовими союзами, які базуються не на цінностях або ідеологічній єдності, а на ситуативних інтересах прямо тут і зараз.

З одного боку, це дозволяє державам оперативно змінюватися і швидко адаптуватися під нові умови, але з іншого боку – "убиває" можливості до формування довгострокових інтересів та рішень, послаблює атмосферу довіри. Багатостороння колективна дипломатія поступається простішим двостороннім схемам співпраці, "круговим союзам", коли партнери можуть змінюватися щороку залежно від національних потреб держав.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.