Кадиров замість Пригожина під Бахмутом. Що насправді відбувається?
1. У Пригожина банально закінчуються люди. І він хоче вирішити дві діаметрально протилежні задачі: залишитися головним російським гравцем в Африці та створити свій політичний рух (напевне, на базі "Справедливой России"). Зараз він грає ва-банк, але грає не проти Путіна, а у гру, яку поки не забороняє Путін. Головний партнер Пригожина сьогодні – Ковальчук. Це дає Пригожину певний люфт.
2. Заява Кадирова про те, що він готовий замінити своїми воєнними "Вагнер", – це спроба повернутися у велику російську політику. Кілька місяців тому він був "викинутий" із Москви і знаходився до останнього часу в такій собі опалі. Зараз це для нього шанс знову спробувати стати гравцем у Москві.
3. Усе це відбувається на фоні системної кризи ФСБ (вони не можуть нічому запобігти, а значить, будуть робити масові посадки та облави, часто корупційно мотивовані), які мають усі шанси призвести до внутрішніх конфліктів.
Чого хочуть еліти? Визначеності. Їм потрібно розуміти, куди і для чого вони йдуть. Саме це питання є ключовим для всіх.
Що це все означає глобально:
1. Пригожин, за яким стоїть Ковальчук, підігрів ситуацію до максимуму, але Путін не готовий міняти не лише Шойгу, але й узагалі будь-кого. Еліти реально стоять за крок від внутрішньовидової сварки, і просто поки немає останньої іскри.
2. Якщо Путін не зробить різких кроків, – а він боїться їх робити, – криза еліт має всі шанси вибухнути протягом наступних двох-трьох місяців, якщо у росіян не буде перемог на фронті.
Знову ж таки, хочу, щоб усі ми розуміли: поки це лише передумови. Чи втіляться вони в реальність, поки сказати дуже складно. Єдине, у чому точно можна бути впевненим, так це в тому, що ніколи режим Путіна не був таким близьким до системної кризи.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора