Санкції Трампа – не про швидке закінчення війни.
Санкції проти "Лукойла" і "Роснефти" важливі, але не призведуть до негайних переговорів.
Якщо дуже коротко, то до всіх попередніх санкцій Росія пристосовувалася протягом трьох-чотирьох місяців. Ці не стануть виключенням.
Головна відмінність – збільшення видобутку нафти країнами Перської затоки й часткова зміна позиції Індії можуть зробити ці санкції набагато складнішими для РФ.
Але тут є одне "але". Індія, схоже, виставила вимогу: ми готові обходити санкції, якщо ви погодитеся локалізувати виробництво С-400 (можливо, навіть С-500) на території Індії. Досі Росія була категорично проти цього. Власне, від відповіді на це питання (бажано швидкої) залежатиме позиція Індії. Правда, тут включиться й Вашингтон із тиском на Індію. Бо маркером "свій – чужий" у новому світі є три речі: у кого ти купуєш зброю, АІ й ІТ-рішення.
Також варто звернути увагу, що можливості викуповувати надлишки російської нафти (якщо Індія зменшуватиме закупівлі) не безлімітні. А тому з великою долею ймовірності Росія може зіткнутися в перспективі двох – чотирьох місяців із серйозним обвалом нафтових надходжень (мінімум 10–15%). Але знову-таки для цього мають співпасти всі фактори.
Але навіть за таких обставин це не означає, що, прорахувавши це все, Путін сідає за стіл переговорів уже завтра. Поки ці санкції – відкладена в часі проблема. І саме так до неї ставиться Путін. Окрім всього іншого, він знає: у певний момент Захід скаже: "Ми не можемо допустити повного приниження РФ".
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора