+2 Київ
Історія про магічний стіл на Банковій. Є такий один стіл на Банковій, який має пам'ятати багато чого з новітньої української історії.
Стіл великий, як печерські пагорби, широкий, як Дніпро, одним словом, монументальний. Можливо, не такий зручний, як сучасні офісні меблі, але своєю широтою і глибокими коричневими, чорними та зеленими відтінками завжди нагадував про особливу роль і відповідальність тих, у чиї кабінети волею долі він потрапляв.
За ним у різні часи сиділи дуже впливові особи: керівник ЦК Компартії України, президент України, голова Адміністрації Президента України, заступники голови АП. А тепер він до того ж потрапив неочікувано в офіс. Правда, у непростий, а в Офіс президента.
Цей дуже нетривіальний стіл зберігав свою сталість у конструкції, аж допоки не знайшовся користувач, за дорученням якого до столу приробили ще й такий собі кострубатий короб із сейфом. Подейкували, що стіл був свідком, як цей добродій щось клав чи ховав звичним рухом руки до сейфа при зустрічах із відвідувачами.
Коли його час керувати закінчився, то сейф був "із м'ясом" вирваний і винесений у невідомому напрямку. На щастя, стіл особливо не постраждав. У нього настав період більш спокійний, коли наступні користувачі нічого з ним не робили, адже краще розуміли, що вони тут тимчасово, а стіл – вічний.
Старожили також казали, що є у цього столу одна цікава властивість: якщо за ним сидить людина зі щирими намірами і стіл не став свідком корупційних випадків або (не дай боже) державної зради, він тій людині начебто дає і надалі працювати на інших посадах, а ще й інколи притягає через деякий час до себе знову для добрих справ. А якщо щось зовсім не так, то може руйнувати долі (деякі сучасники пошепки казали, що навіть забирати життя).
Стіл і досі там, на Банковій. Йому щастило в усі ці десятиліття історичних змін. Винести його складно. Пробували. Кажуть, навіть неможливо. Сейф можна вирвати з нього й винести, а стіл – ні. Є в цьому якась магія.
Кожний, хто сидів та ще буде сидіти за цим столом (та й не лише за ним) у похмурій будівлі на Банковій, має пам'ятати, що він – не перший і не останній. А подальша його доля залежить від того, що цей стіл (та й інші) за його період служби побачили й почули.
Тож нинішні й наступні можновладці, звертайте увагу, що нічого непоміченого не буває й усе має свої наслідки. Якщо не вірите, згадаєте тоді колись цю історію про непростий стіл, який багато чого пам'ятає на своєму віці!
Джерело: Валерій Чалий (Valeriy Chaly) / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
