+1 Київ
Не хотів розводитися на цю тему, але надто часто вона звучить у бесідах із західними партнерами: коли Росія звернула не туди? Цим же питанням переймаються "хороші русскіє": вони шукають момент, коли стався злам траєкторії, коли хороший Єльцин перейшов у поганого Путіна, коли Росія, що стала на шлях демократичного розвитку, повернулася назад, забуваючи про розстріл парламенту й першу чеченську війну.
Не було, не було ніякого повороту до демократії. І розвилки не було. Інші шляхи приводили до Руцького, Макашова, Зюганова, Жириновського, Примакова, Степашина. Суцільне лихо, одні чорти. Без варіантів.
Поворот міг би статися, якби відпустили Чеченську Республіку Ічкерія. За нею б пішли інші національні республіки, але цей процес деколонізації укріпив би національне ядро і міг би перемкнути Росію на шлях формування національної держави. Імовірність успіху не дуже велика, але це могло статися. Збереження ж імперського, колоніального характеру держави не залишало (і не залишає) жодного шансу на зміну історичної траєкторії.
Джерело: Валерій Пекар / Facebook
