+3 Київ
Росія без Путіна та війни.
Якщо після обміну полоненими й заручниками Ізраїль і ХАМАС, зрештою, за міжнародного посередництва й вимушеного збройного нейтралітету Ірану підпишуть мирну угоду, то Захід візьметься за Україну й Росію, за організацію мирної угоди, хоч би що собі думав Путін.
Для Путіна припинення війни в Україні вкрай невигідне, бо він не досяг своєї головної мети всередині Росії – продовження режиму абсолютного правління, режиму особистої влади замість перспективи перерозподілу влади та власності на користь такого собі "політбюро" – групи російських політиків, олігархів і силовиків, яка складається зі старих і нових його соратників, друзів і лоялістів.
Тому Кремль усіма силами чинитиме спротив згасанню палестинсько-ізраїльського конфлікту, так само, як і успішним мирним переговорам з Україною, які потребуватимуть від Путіна поступок і компромісів і в будь-якому разі сильно вдарять по його політичній перспективі й абсолютній владі над Росією.
Активні спроби могутнього близького друга Путіна – Патрушева – реалізувати керований процес передавання влади спадкоємцю мають менше шансів на успіх, як і запеклі спроби Путіна утримати абсолютну владу в будь-який спосіб.
Найімовірніше, Росія рухається до зміни влади через створення формально колективної форми управління країною (політбюро), політичного режиму "путінізм без Путіна". Але закінчення війни – одна з передумов такого розвитку подій.
Джерело: Виктор Небоженко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
