Втрати російських окупантів
930 210

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 580

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

Віктор Шлінчак
ВІКТОР ШЛІНЧАК

Засновник, голова правління Інституту світової політики

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Схоже, у США й Німеччині хочуть повторити невдалий український експеримент і "зазирнути в очі Путіну"

Останні публікації в західних медіа про нібито домовленість України із Заходом поставити війну на паузу ціною тимчасової відмови від окупованих українських територій на користь Росії виглядають як сценарій-пропозиція, адресовані в першу чергу не нам, а Москві.

Схоже, що у США, Німеччині й деяких інших країнах хочуть повторити колишній невдалий український експеримент і "зазирнути в очі Путіну". Але я не бачу зараз жодного мотиву, аби він ішов на якісь поступки, допоки в нього є стратегічна ціль – дотиснути Захід остаточно й повернутися до епохи Варшавського договору, де Росія заправляє великою частиною Європи.

Зараз пропозиція в медіа від Заходу звучить просто: треба зійтися з Путіним десь посередині, щоб просто виграти час, поки він живий, заморожувати конфлікт, а як тільки з'явиться вікно можливостей (через 5–7–10 років) – перейти до дипломатичного врегулювання.

Але як тільки піднімаються теми про якісь домовленості, Росія зробить усе навпаки – буде лише збільшувати бряцання зброєю, бо її ціль – не Вугледар і навіть не Покровськ. Їй треба виграти психологічну війну, аби до Москви потягнулися на поклон шольци й макрони. Аби Росію повернули у "Велику вісімку" й усі чекали чергового годинного запізнення Путіна на фотографування президентів. Аби зняли санкції. Аби визнали, що підтримувати Україну – невигідно й накладно.

Тому, у принципі, навіть не цікаво обговорювати, по якому саме селу може проходити лінія тимчасового розмежування, якщо Путін за жодних обставин не піде на домовленості, виключно аби "закінчити війну в Україні". Бо його бажаний профіт – повторюся – не в розбомблених селах. А у визнанні. Визнанні його перемоги над колективним Заходом, який так і не спромігся діяти вчасно, жорстко й рішуче. Ще із 2008 року, до речі.

І тут у мене велике питання до лідерів Заходу: чи готові вони повернути його за один стіл, аби спочатку підносити на фуршеті напої, а потім платити данину, чи ціною в тому числі своїх рейтингів робити все, аби довести загальноєвропейську спроможність і покарати міжнародного злочинця? Підозрюю, що саме ця дилема є на найближчі місяці основною для дискусій.

Джерело: Viktor Shlinchak / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати