Пройшов рік. В Україні – парламентсько-президентській республіці – парламент так і не став суб'єктом політики

Короткі підсумки парламентської сесії.

Пройшов рік. У парламентсько-президентській республіці парламент так і не став суб'єктом української політики. Хочете доказ? Прошу.

1. Всі кадрові питання – НБУ, Антимонопольного тощо – ініціював Офіс президента, а не монобільшість.

2. Ключові законопроєкти надходили з боку президента, а не монобільшості.

Сесії парламенту проходили в незвичних умовах – під час епідемії коронавірусу. Парламентарії мусили адаптуватися до надзвичайних умов роботи шляхом проведення постійних позачергових сесій.

Однак, попри безініціативність, Верховна Рада ухвалила низку важливих проєктів.

1. "Антиколомойський закон", який розблокував співпрацю з МВФ.

2. Закон про легалізацію грального бізнесу.

Ці законопроєкти – однозначно плюс.

Із мінусу. Не вирішила повноцінно питань із ФОП. Також лишився конфлікт по лінії самозайняті, профспілки та нова редакція Трудового кодексу. Постійний наступ парламенту на "зелену" енергетику та місцеве самоврядування.

Мова йде про зміни у Виборчому кодексі, що вибори відбудуться за партійними списками у громадах від 10 тис. У подальшому це може мати негативні наслідки для всієї країни.

Ще один негатив – створення фонду з боротьби з коронавірусом. Гроші з нього фактично перерозподілялися в ручному режимі. Ну, а персональна поведінка депутатів – це нижче плінтуса.

А попереду нас чекає осіння економічна криза. Сподіваюся, за пару місяців парламент справиться з цим та іншими викликами.

А поки – канікули. Напрацювалися.

Джерело: Viktor Taran / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора