+2 Київ
Деякі очевидні речі слід повторювати.
Ніхто не заслуговує на геноцид. Ніхто не заслуговує на те, щоб його рідних убивали. Ніхто не заслуговує на те, щоб на нього падали ракети. Ніхто, довбані ви в носа, вуха й пупок любителі красного слівця.
Як би не сварився, як би не голосував, як би не шморкався у скатертину, як би не матюкався і якою б мовою. У світі багато народів, які є роздовбайнішими за українців. Ніхто з них не заслужив геноциду.
Причиною агресії є агресор. Причиною геноциду є той, хто здійснює геноцид. Ніколи не жертва, якою б слабкою, розхитаною, суперечливою й нестійкою вона не була.
У тухес собі засуньте свої "але ж..." і прокрутіть чотири рази до засвоєння. Будь-яка суперечка щодо того, що слід було 30 років тому на тхеквондо записатися й довгу спідницю надіти, – огидний плювок на всіх загиблих і скалічених водночас.
Єдина причина, із якої на нас напали, – наш сусід є диким довбонавтом. Усе.
А заслужити таке неможливо.
Окей. Є виключення. Єдиний спосіб заслужити щось таке – здійснити таке щодо інших. Але це не про нас.
Джерело: Victor Tregubov / Facebook
