-3 Київ
Щодо пресконференції Зеленського.
1. Президент гостро негативно реагує на критику. І добре видно, коли він втрачає рівновагу. Це його слабкість, і з цим потрібно щось робити. Інакше в больову точку й далі битимуть.
2. Сама собою пресуха, звісно, набагато вільніша, ніж за часів Порошенка. Але відчувши розширення рамок, журналісти відверто почали зловживати. У підсумку так і гойдається маятник. З одного боку, паркетні запитання, які відкривають можливість для розповіді про досягнення. З іншого – замість запитань виступи активістів зі своєю громадянською позицією. Розумних меж поки що не знайшли. Ну що ж, криза кадрів – вона скрізь.
3. Президент продовжує апелювати до високих рейтингів, відмовляючись робити різкі рухи, як, наприклад, щодо мовного закону. Адже комусь не сподобається. Але рейтинги – це річ умовна. Просто тому, що немає альтернативи. А я нагадаю, що за кілька місяців до висунення Зеленського в нас були зовсім інші лідери електоральних симпатій. Ситуація може змінюватися дуже швидко. І за рік час говорити про результати, а не про плани.
4. Дуже тішить реакція окремих ЗМІ, які завжди вважали себе правильними і тут не потрапили на пресуху. Самі винуваті – нічого було ділити цех на правовірних і не дуже.
Решта – короткочасне. А яке запитання гаранту поставили б ви?
Джерело: Владимир Полуев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
