Україна невблаганно, нехай повільно й зигзагами, рухається вперед. Без корупції, кумівства та поганих сусідів, звісно, було б швидше

Сьогодні Україні 29 років.

Кажуть, що 29 років для економіки – це дуже багато і що ми могли б уже бути дуже успішною державою. Звісно, без корупції, кумівства та поганих сусідів ми б показали результати, за які не соромно, набагато швидше. Але я однаково вважаю, що Україна невблаганно, нехай і повільно, нехай і зигзагами, рухається вперед.

29 років для економіки, можливо, і багато. А для свободи – дуже мало. Подумайте, що найдорослішій людині, яка народилася в незалежній Україні, тільки 29 років. Навіть найамбітніші, найуспішніші й найталановитіші люди перебувають тільки на початку свого шляху. І в підприємництві, і в політиці, і у громадській діяльності. А решта – мільйони – пам'ятають "совок" і що страшно висовуватися, а багато хто пам'ятає і десь сумує за ковбасою по 2,30.

Зате моєму старшому 17-річному сину неможливо "продати" ідею, коли Україна – частина якоїсь імперії, частина іншої країни навіть на найвигідніших умовах. Йому не потрібно доводити, що українська – єдина державна мова. У нього немає жодних розбіжностей у питанні "чий Крим?" і що та чому відбувається на Донбасі. Тому що для нього незалежна Україна – єдина Україна, яку він знає, яку любить і в якій він хоче жити.

Я думаю, що дійсно незалежну Україну вдасться побудувати тим, хто народжений вільним. І я вірю, що це побачу!

Зі святом, Днем Незалежності України!

Джерело: Владислав Чечеткин / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора