+2 Київ
Хто ознайомлений з історією арабсько-ізраїльських воєн протягом останньої сотні років, сьогодні не здивований.
От, у мільйонний раз рекомендую ознайомитися із цим передсмертним інтерв'ю (посилання в коментарях) із Кіссінджером – там про війну Судного дня.
Узагалі вважаю це хрестоматійним прикладом суті взаємодії з американцями, до того ж це стосується не лише Ізраїлю.
Якщо коротко: спочатку припинення вогню просив Ізраїль, але Єгипет, який наступав і думав, що перемагає, був проти.
Проти припинення вогню раптово були і США, оскільки не хотіли припиняти війну тоді, коли американська зброя програє радянській.
Коли Ізраїль дав п…зди Єгипту й Сирії, оточив 3-тю армію, форсував Суецький канал, почав громити тили й рушив на Каїр і на Дамаск на півночі – то припинення вогню вже запросив Єгипет.
Що, втім, не завадило потім Єгипту однаково оголосити себе переможцем: адже Каїр Ізраїль так і не взяв – і пофіг, чи хотів він узагалі туди дійти.
Це зручний хід – ви самі вигадуєте і приписуєте ворогу мету, а коли ворог її не виконав, ви оголошує себе переможцем.
Наприклад, Кремль заявляє, що "СВО" потрібна для того, щоб клятий НАТО з ордами афрополяків не заїхав на танках до Москви.
Не заїхав? Ну от і чудово – стратегічна перемога, ну а все інше – уже "тактика".
Так і тут: Іран заявив, що мета ізраїльської операції – у поваленні режиму аятол. Мовляв, не повалили режиму? Ну, отже, перемога.
Водночас головну мету, яку мав Ізраїль, було чітко озвучено – позбавити Іран можливості створити ядерну зброю.
Це ж підкреслював і "Бытя" у своєму чудовому ролику: усе, чого домагається Ізраїль, – щоб у Тегерана не було ядерки.
Повалення режиму було б приємним бонусом, але метою цієї війни не було визначено, крім тих, хто сам це додумав або повірив Тегерану.
Коли Ізраїль розбомбив ядерні реактори й зупинив ядерні програми Іраку 1981 року й Сирії 2007-го, то в обох випадках і Саддам Хусейн, і Башар Асад залишилися при владі.
Мети не було їх скинути.
Мета була позбавити Ірак і Сирію можливості створити ядерку, те саме сталося і зараз з Іраном.
До речі, а де зараз Саддам і Башар та їхні режими? Як вони там, чи все в них добре?
Так чи інакше, подальший Близький Схід буде іншим, а Ізраїлю вдячні багато хто: і саудити, котрі офіційно його засудили, і Ердоган, який назвав Бібі Гітлером, а Ізраїль – нацистами.
Ядерний Іран був не потрібен нікому із сусідів (та й не лише сусідів), як правильно зазначив старина Фрідріх Мерц – Ізраїль виконав брудну роботу за нас усіх, для всього світу.
Але в майбутньому, у книжках з історії, особливо американських, імовірно, усі лаври підуть США, а Ізраїль буде позначено як, ну, просто поруч постояв, трошки політав там.
Це нормально.
У світі реальної політики тільки так усе й працює – і ніколи не буде інакше.
І це не головне, головне – Ізраїль довів і продемонстрував сусідам: епоха стримування закінчилася, але про це я напишу вже окремо.
Джерело: Yigal Levin / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
