+4 Київ
Валерій Карпунцов. Як інфоцигани з-за кордону вчать українців жити. При усій повазі до людей ромської національності, зараз буде неполіткоректне висловлювання, втім, цей термін уже сформувався в медійному просторі й, на щастя, українці вже почали їх розрізняти. Інфоцигани. Це люди, як правило – блогери, із сумнівною репутацією, тренери, продавці онлайн-курсів зі збагачення й "розумового просвітлення", які продають свій продукт або послуги, обіцяючи шалений успіх і збагачення. Їхнє завдання – переконати суспільство в необхідності цього продукту або послуг.
Аналізуючи їхню діяльність, можна дійти висновку, що інфоцигани існують на "трьох китах": необізнаність аудиторії, омана/маніпуляція, відсутність відповідальності.
Щоб почати свою діяльність, їм потрібне якесь явище, подія або інформація, на якій у подальшому вони й будуть спекулювати. Така подія трапилася в день убивства Андрія Портнова – одіозного політика часів Януковича, якого вважають архітектором судової системи України в певний період правління президента-зрадника. Випилювання з життя Андрія Портнова немов магніт витягнуло на поверхню тих, хто колись його знав особисто, і тих, хто лише читав про нього в новинах. Про смерть Портнова написали всі українські ЗМІ й абсолютна більшість українських блогерів. Утім, цю тему, що називається, "підняли на гора" й деякі правники.
Наприклад, адвокат Валерій Карпунцов. Він у своїх постах у Facebook також не обійшов смерть Портнова. Але прив'язав до його персони майже всіх – від колишніх прокурорів Руслана Рябошапки, Владислава Каська й Віктора Чумака до голови Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітової та ексочільника Офісу президента Андрія Богдана, а закінчив Віктором Медведчуком. Мовляв, "я – д'Артаньян, а ви усі – ...". Але Карпунцову, перед тим як ці дописи робити, варто було б, як то кажуть, "подивитися у воду на свою вроду". А подивитися там є на що.
Сьогодні мало хто згадає це прізвище, адже сам він зник із політичного обрію України з початком повномасштабного вторгнення, коли виїхав до Австрії, де зараз і перебуває.
Цей поціновувач гламурних вечірок, устриць, дорогих інтер'єрів і золотих депутатських значків воліє не згадувати, наприклад, про те, що сам він у той час, коли Портнов нищив судову систему України, працював на посаді заступника генерального директора Національного агентства України з іноземних інвестицій та розвитку Владислава Каськіва. Так, це саме ті часи, коли агентство підписало "мегапроєкт" на будівництво LNG-терміналу з іспанським лижним інструктором. Як такий "фаховий юрист", яким позиціонує себе Карпунцов, не зміг розібратися в юридичних документах, велике питання – можливо, паморочилося від майбутньої "винагороди", хто знає?
Працюючи в Нацагенстві з інвестицій у 2010–2011 роках, Карпунцов фігурував у кримінальних справах, що стосувалися завищення премій, зловживань на тендерах і розкрадання коштів. Попри це, Карпунцов спромігся 2014 року стати старшим помічником генерального прокурора України з особливих доручень і того ж року обратися до Верховної Ради від "Блоку Петра Порошенка". Поєднання таких посад викликало чимало запитань, фактично це було зловживання службовим становищем і порушенням принципу несумісності державних посад.
Безкарність породжує вседозволеність. Так сталося і з Карпунцовим. У січні 2015 року, за словами лікаря міської наркологічної лікарні Києва Тетяни Рябошапко, трапився інцидент – до них доставили пацієнта без ознак свідомості, якого знайшли сплячим у туалеті одного з ресторанів. У медзакладі цей громадянин прийшов до тями і спочатку влаштував дебош, погрожував персоналу пістолетом і вимагав включити йому пісню "Валєра, Валєра". Мовляв, якщо вони його не відпустять, то буде їм непереливки, адже він, Валерій Карпунцов, незабаром стане заступником генпрокурора, а потім – і генпрокурором.
"Правдоруб" Карпунцов чомусь також воліє не згадувати той факт, що восени минулого року приєднався до створення "Української всесвітньої асамблеї". Організація, створена у Відні, подейкують, на гроші Вадима Новинського, просуває російські наративи. Про це писав Юрій Богданов у своєму блозі на "Еспресо" минулого року.
Серед засновників – відомий "політолог", а насправді ретранслятор російської пропаганди Кость Бондаренко, по відношенню до якого місяць тому були запроваджені санкції. Сьогодні він є одним із дописувачів українофобського ресурсу "Украина.ру" – видання, що входить до медіагрупи "Россия сегодня" та є одним із рупорів кремлівської політики. А кілька років тому Бондаренко взагалі записав для прокремлівського блогера Анатолія Шарія кілька відеолекцій про УПА й ОУН, у яких викривлював історичні події. А до цього Бондаренко був політтехнологом ОПЗЖ й особисто Віктора Медведчука, Сергія Льовочкина, Наталії Королевської, Сергія Тігіпка...
Ще один "діяч" асамблеї – Ігор Мосійчук, колишній нардеп від партії Олега Ляшка. Його також можна сміливо записувати до когорти інфоциган, для якого будь-який інформаційний привід стає приводом для критики України. Фактично Бондаренко, Карпунцов, Мосійчук за гроші Новинського створили такий собі майданчик для поширення меседжів кремлівської пропаганди під брендом "українського емігрантського патріотизму".
Якщо ви, пане Карпунцов, уже згадали у своїх постах усіх, кого тільки можливо, то чому самі берете участь у структурах, що пахнуть не лише лобізмом, а й відвертим реваншем антиукраїнських сил? Якщо ви такий борець за правду, то чому про вас говорять як про людину, яка "долучилася до деструктивних проєктів" у Європі під патронатом Новинського? І нарешті: чому кожна ваша спроба когось викривати виглядає радше як спроба нагадати, що ви ще існуєте?
Чому ви, пане Карпунцов, "викриваєте" усіх сьогодні, але замовчували ці факти раніше? Насправді можна зробити три висновки: або тому, що раніше ви були "і в темі, і в долі", або тому, що сьогодні ви більше схожий на інфоцигана, ніж на юриста, або й те, й інше.
Джерело: Юрій Подорожній / Facebook
