"Я, кліщі, хвороба Лайма і трохи нашої медицини". Історія, яка може статися з кожним 

Хвороба Лайма – небезпечна інфекція, яка розвивається після укусу кліща. Вона може уразити шкіру, суглоби, серце й нервову систему, якщо вчасно не розпочати лікування. Відома садівниця поділилася власною історією, як зіткнулася із хворобою Лайма.

"Навесні я повернулася з прогулянки в горах і за кілька днів виявила на тілі кліща. Він був напівнасичений, я його видалила й більше не звертала уваги. Та невдовзі на нозі з'явилася пляма, яка швидко збільшувалася. Вона розросталася у формі кілець і згодом сягнула приблизно 30 см у діаметрі.

Приблизно через тиждень побачила в себе на нозі (навколо того місця, де вкусив кліщ, але я вже на той момент про цей інцидент забула) червону пляму. Якась алергія, подумала я й відмахнулася.

Спочатку пляма була сантиметрів два. Потім почала збільшуватися кожного дня в діаметрі на пару сантиметрів точно. Що воно саме не пройде, я зрозуміла десь ще за тиждень, коли пляма на нозі пішла колами – від рожевого до синього і стала в найширшому місці близько 30 см!

Пішла до дерматолога. Нагадаю, що це був 2017 рік. Про хворобу Лайма в нашій країні знали хіба вузькопрофільні спеціалісти. Дерматолог у поліклініці нашого невеликого міста знала про неї. Побачивши мою пляму на нозі, одразу запитала: "Кліщ недавно кусав?" І я згадала! Каже: "Ну, все зрозуміло. Поп'єте п'ять днів антибіотик – і все пройде".

При слові "антибіотик" я почала сумніватися в її компетентності, бо за своє життя, а тоді мені було вже 37 рочків, приймала антибіотик усього один раз, коли в мене був складний бронхіт у третьому класі школи. І вважала такі препарати дуже важкою артилерією. А коли подивилася у свою медичну картку, де лікар записала діагноз "атопічний дерматит", узагалі засумнівалася в її адекватності. Дерматит і антибіотики? Я що – дурна? Не буду я пити ніякі антибіотики! Ще й такі дешеві!

Через кілька днів пішла до сімейного лікаря. Але перед тим погуглила й дізналася про хворобу Лайма. Правда, інформації в українськомовному інтернеті на той час було дуже мало, і про лікування антибіотиками я нічого не прочитала.

На мої підозри, що в мене хвороба Лайма, сімейна лікарка дістала товстий медичний довідник, бо, як чесно зізналася, нічого про цю хворобу не чула, почитала, подивилася на мою пляму, зазирнула в запис дерматолога в моїй медичній картці й… запідозрила, що в мене – рожа на нозі!

Написала направлення на загальний аналіз крові й сказала не пити антибіотика, що призначила дерматолог, а пити інший – дорожчий.

Антибіотик я не стала пити. Аналіз крові зробила, він показав лише незначне збільшення лейкоцитів від норми. А я почала копати інформацію в інтернеті серйозно (використовуючи іноземні ресурси), бо почала не дуже почуватися. Пляма на нозі, хоч і зменшила темпи зростання, усе одно збільшувалася, а мені було не те щоб дуже зле, але – постійна втома, легкий головний (якийсь фоновий) біль, ніби алергічний, нежить.

Коли я по-серйозному підійшла до збору інформації про хворобу Лайма, сумніви в мене щодо плями на нозі швидко розвіялися. У мене бореліоз. Причому термін, коли борелії могли вбити п'ять днів приймання антибіотиків, минув. Тепер треба значно більша доза, бо після укусу пройшов майже місяць.

Запис до місцевого інфекціоніста й підтвердження моїх здогадок. А ще – розуміння, чому дерматолог і сімейний лікар не поставили мені правильного діагнозу. Думаю, їм просто не хотілося мати багато мороки з папірцями, бо кожен випадок захворювання на бореліоз треба ставити на облік, записати силу-силенну папірців і передати справу в санепідемстанцію.

Тому лікування дерматолог мені призначила правильне – п'ять днів антибіотика. Але написала в медичній картці "дерматит", щоб не мати зайвої метушні з папірцями. Вона ж не знала, що я така "розумна" й не буду приймати антибіотик проти дерматиту.

Інфекціоністка призначила мені вже два тижні антибіотика (того самого дешевого) і аналіз на борелії. Аналіз підтвердив наш діагноз. Потім був ще один аналіз і ще один… Поки ми не переконалися, що антибіотики подіяли – і я здорова.

А ще лікарка порадила мені в перші три доби після укусу кліща прийняти антибіотик для профілактики бореліозу й запевнила (а вона саме повернулася з якоїсь конференції, присвяченої бореліозу, лікуванню і профілактиці цієї хвороби), що превентивне приймання антибіотика – це майже 100% гарантії, що ви не підчепите цієї зарази. Ну бо якщо все-таки підчепите, то це карма.

Здоров'я вам! І не бійтеся кліщів! Нехай вони вас бояться".