Актор Назар Задніпровський: Головних ролей я при Ступці не отримував, тому що в маршала, як кажуть, є свій син 

Актор пригадав, як він з'явився в театрі Франка.

"Я з 1996-го в театрі. Я у 20 років закінчив інститут театральний – у 1996-му – і одразу після ролі Хлестакова (головний персонаж "Ревізора" Миколи Гоголя. – "ГОРДОН") – це мене [тодішній художній керівник Сергій Володимирович] Данченко взяв. Мені ще неповних 17 років було. Мене – у 16 років. У 1996-му, у липні, я прийшов. Так що зараз оце мій – рахуйте скільки – 27-й, мабуть, сезон у мене буде", – заявив Задніпровський.

Він додав, що грав у театрі Франка за чотирьох худкерівників, і поділився, що всі його акторські мрії поступово здійснюються.

"Єдина мрія, яка не здійснилася в цьому театрі, – це моя студентська дипломна робота: Хлестаков. І я мріяв у театрі зіграти Хлестакова", – сказав Задніпровський.

Актор зізнався, що розуміє: зараз "уже трошки дорослий став" для цієї ролі.

"Я зіграв у "Ревізорі", зіграв Добчинського, але так сталося, що Хлестакова зіграв інший актор. Ну, так доля склалася. Це от із того, що дуже хотів зіграти, те, що знав роль, те, що в мене була дуже хороша дипломна робота, через цю роль мене до театру Франка Данченко – царство небесне – взяв. Але, на жаль, мені не судилося цю роль зіграти", – додав Задніпровський.

Бацман поцікавилася, хто ж зіграв головну роль у "Ревізорі", поставленому в театрі Франка.

"Знаєте анекдот? "Я буду маршалом?" – "Нет. Потому что у маршала свой сын". Це було за часів – царство небесне – Богдана Сильвестровича Ступки. І Остап Ступка зіграв роль Хлестакова. З незрозумілих причин чомусь він був один на ролі й з ним нікого другим не призначили: ні мене, ні Толю Гнатюка, який хотів цю роль зіграти. Ми зіграли Добчинського й Бобчинського. Чому так сталося? Бог його знає", – повідомив актор.

Він уточнив, що за Ступки-худкерівника всім було нелегко дістати гарну роль.

"Богдан Сильвестрович був живий – я отримував ролі хороші, другорядні ролі. Головних ролей я не отримував. "По понятним причинам", як кажуть. Тому що знову ж таки, я кажу, у маршала є свій син, от. Але порівняно з іншими акторами, які на той час отримували ролі, я ще був обдарований ролями, тому що отримати гарну роль при Богдані Сильвестровичу було дуже важко. Дуже важко. Усе якраз ішло через призму "я, син", от", – згадує Задніпровський.

Він каже, що Ступка міг покарати акторів, навіть іменитих, якщо хтось вийшов на сцену п'яним. А міг прийти на генеральний прогін перед прем'єрою, зупинити його й розповідати історії зі своєї кар'єри, але зараз актори сумують за цим.

"Ви розумієте? Немає такої особистості, немає такої реклами театру, немає такої якоїсь... Він захисник усе одно акторів був. От він, знаєте, від режисерів захищав акторів. Він казав, що в першу чергу – його величність актор. Зараз, на жаль, актор у нас відходить: і не тільки в театрі Франка", – вважає Задніпровський.

Бацман запитала думку актора – що Богдан Ступка робив би на момент широкомасштабної війни з Росією, якби був живим.

"Не знаю. Я настільки не знаю, що я думаю, що все ж таки він був патріотом України, української мови, але після фільму "Тарас Бульба" я не знаю, що вам відповісти", – підсумував Задніпровський.