+4 Київ
Яке сьогодні, 5 вересня, церковне свято за новим календарем
Фото: Православна Церква України / Facebook
Православна церква України 5 вересня вшановує пам'ять батьків святого Іоанна Предтечі – пророка Захарію та праведну Єлизавету. До осені 2023 року віряни вшановували пам'ять пророка Захарії на 13 днів пізніше, 18 вересня.
Історія свята
Подружжя Захарії та Єлизавети тривалий час не мало дітей. Одного дня до Захарії з'явився архангел Гавриїл, котрий сповістив його про те, що незабаром у нього народиться син, який повідомить людей про прихід месії. Майбутній батько не повірив Гавриїлу й тому онімів.
Він повернув здатність говорити лише після того, як настав час обирати синові ім'я. Батьки назвали первістка Іоанном. Після цього батько пророкував йому долю Предтечі Бога. Коли цар Ірод дізнався про народження царя Юдейського, він наказав убити всіх немовлят. Солдати вбили Захарію, а дружина із сином встигли втекти в пустелю. Єлизавета померла за 40 днів після вбивства її чоловіка, а їхній син перебував у пустелі до свого явлення ізраїльському народові.
З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар.
У ПЦУ пояснили, що нерухомі свята, пости, дні пам'яті святих відбуватимуться на 13 днів раніше. Наприклад, 8 (а не 21-го) вересня святкуватимуть Різдво Пресвятої Богородиці, 14 (а не 27-го) вересня – Воздвиження Хреста Господнього, 1 (а не 14-го) жовтня – Покрови Пресвятої Богородиці. З 15 листопада до 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво святкуватимуть 25 грудня.
Юліанський календар розробили та впровадили 45 року до нашої ери за наказом римського імператора Юлія Цезаря. Однак через неточності до XVI століття фіксували значну різницю між календарними й фактичними днями сонячного рівнодення, від яких залежали деякі релігійні свята (наприклад, Великдень). У зв'язку із цим папа римський Григорій XIII 1582 року ввів нову систему літочислення, яка пізніше дістала назву григоріанський календар (він випереджає юліанський на 13 днів).
Григоріанський календар до початку XX століття вже використовувала більшість країн світу у світському житті, проте деякі церкви, зокрема православні, й надалі користувалися юліанським календарем. 1923 року собор східних православних церков ухвалив реформувати юліанський календар. Щоб не користуватися "папським" календарем, християни східного обряду розробили свій новий юліанський. Різниця між ними полягає в тому, що для компенсації розбіжності календарного й астрономічного року в новоюліанському "пропускають" сім діб на 900 років, у григоріанському – три доби на 400 років; до 28 лютого 2800 року дати в календарях повністю збігаються.
З початком російської агресії 2014 року в Україні активізували обговорення переходу з юліанського, який і надалі використовує православна церква країни-агресора, на новоюліанський календар. Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року цей процес прискорився: у січні 2023 року про перехід на новий стиль оголосив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук); у травні аналогічне рішення ухвалив архієрейський собор ПЦУ (у липні його затвердив помісний собор церкви).
Обговорити цю тему у Facebook
