Профілактика й лікування моніліозу абрикосів. Досвідчені садівники розповіли про кілька способів, які допоможуть урятувати майбутній урожай
Фото: depositphotos.com
Щоб назавжди позбутися моніліозу на абрикосах, необхідно забезпечити комплексний підхід до вирішення проблеми, поєднавши всі доступні засоби – правильний догляд за плодовими деревами, дотримання агротехнічних законів, профілактичні заходи, оброблення хімічними препаратами й народними засобами. Про те, як це зробити, розповідають у публікації на сайті "Аптека садівника".
У процесі лікування моніліозу уражені гілки, листя й плоди необхідно обов'язково обрізати, захопивши частину здорової тканини. Листя, яке обсипалося на землю, й зіпсовані муміфіковані плоди також потрібно зібрати й утилізувати.
"У період вегетації кожні три-чотири тижні треба проводити обробку абрикоса від моніліозу фунгіцидами, постійно змінюючи склад препаратів", – зазначають у публікації.
Бордоська рідина
Профілактичне оброблення плодового саду 1% розчином бордоської суміші проводять після початку утворення листя й до моменту, коли дерева починають їх скидати, готуючись до зими. Обприскування роблять з інтервалом два тижні. Коли з'являються перші ознаки захворювання, оброблення препаратом стає малоефективним.
Фунгіциди
Моніліальний опік абрикоса лікують комплексом фунгіцидних препаратів. Для цього кожні 10–14 днів проводять обприскування фунгіцидами "Гарт", "Захисник", "Вартовий", чергуючи ці засоби для кращої ефективності.
Мідний купорос
Щоб інфекція не проникла через тріщини на корі, садівники рекомендують обробляти сад розчином мідного купоросу, який дезінфікує рани. Після оброблення ушкодження замазують садовим варом чи нігролом.
Грибкове ураження моніліозу абрикоса спричиняє збудник Monilia cinerea. Захворювання досить поширене в регіонах України, де навесні тривалий час тримається прохолодна погода з дощем. Першими хвороба вражає квіти культури, на яких буріють пелюстки. Комфортною температурою для поширення хвороби вважають прохолодну дощову погоду під час цвітіння культури. Спори переносяться з уражених частин і рослинних залишків, у яких зберігалася грибниця. Ураження характеризується двома фазами – весняний моніліальний опік абрикоса й літня плодова гнилизна ягід на будь-якій стадії стиглості.