"Там у хліві у стилі ню узрів наш пес свиню, у грудях почастішав стукіт – цицьок аж 14 штук". Боклан прочитав вірш про "руського солдата"

"Колись в Росії, десь під Брянськом,
В колгоспі з назвою "Радянський",
На краю самої клоаки
На ланцюгу жив-був собака.

Весь чорний, вухо жовте,
Господар звав його Пішов ти...
Пес жив, бо вити було гріх,
Їв тільки те, що вкрасти міг.

В колгоспі тім які розваги?
Щодня господар жлуктить брагу,
Хропе в дворі. Пес сцяв на нього,
Бувало, мав його у ногу.
Бувало, мав і у лице,
Але розмова не про це.

На речі час свій має вплив,
Ланцюг одного разу згнив,
Біжи, тікай, мчи стрімоголів – свобода…
Пес пішов у хлів.

Там у хліві у стилі ню
Узрів в кутку наш пес свиню, 
У грудях почастішав стук –
Цицьок аж 14 штук.

Ми тут пропустимо частину.
Ну, пес зробив свині дитину,
І у хліві, де так воня,
З'явилось свиноцуценя.

Такий гібрид на божу злість
В гівні і спить, в гівні і їсть.
"Найкраще" взявши з мами й тата,
Він виріс в руського солдата.
Засунув рило в БТР,
В Ізюм приїхав – і помер.

Мораль: коли свиню ...бла собака,
То є кому ходить в атаку.
Ну, а коли наоборот,
То руський мовчазний народ.

А толк із того тільки буде,
У кого мама й тато – люди", – розповів Боклан.

Відео: Офіційний канал Чисто News / YouTube

Війна Росії проти України. Головне (оновлюють)