Юрій Рибчинський: Роль України в радянській естраді настільки велика, що Росія повинна нам давати газ безкоштовно
10 травня 2017, 14.00 Этот материал также можно прочитать на русском
Інтерв'ю 2013 року. Частини I–IV.
РЕКЛАМА
- Батько втратив на війні ногу. Мама була хірургом і сама йому її ампутувала.
- Мама народила мене у 42 роки. Вона комплексувала, що у школі її вважали моєю бабусею.
- Перед убивством Щербань запропонував мені летіти з ним в одному літаку.
- Я не Дон Жуан і не Казанова. Первинно в мені – творчість.
- Дружина в мене жайворонок. Вона прокидається – а я тільки лягаю. Це не причина, чому ми так довго разом, але це наслідок.
- Я народився у двомовній країні, де два інструменти були – скрипкова українська мова і фортепіанна російська. Я б із задоволенням ще володів гітарною іспанською і віолончельною французькою.
- У Пугачової кілька амплуа, у яких вона відчуває себе як риба у воді. Алла Борисівна може і травесті бути, і коханкою, і героїнею.
- Ханку прикро, що він був найшлягернішим композитором і раптом перестав. Не можна шукати причину не в собі, а в комусь. Не винна Пугачова, що Едік не пише більше таких чудових пісень.
- Ростропович мені сказав: "Що ти викаєш? Випиймо по 50, пошли мене на х... і легко перейдеш на "ти".
- Моє весілля було 1 квітня. Половина гостей не прийшла, вирішивши, що це черговий розіграш.
- У мене були думки про самогубство. Навіщо жити, якщо не пишеться?
- Тамара Гвердцителі, так само, як і Мерилін Монро, не викликала в мене сексуальних почуттів, тільки захоплення, а Валя Толкунова – викликала.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
ЧитатиРЕКЛАМА