-3 Київ
Під час інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону Полторанін говорив про війну, яку Росія розв'язала проти України, про її причини та наслідки, про російську пропаганду, про те, чи розвалиться Росія і які регіони першими захочуть від'єднатися, про "політичну кесонну хворобу" президента РФ Володимира Путіна, про допомогу, яку Україні надають західні партнери, а також про президента України Володимира Зеленського, російського бізнесмена Романа Абрамовича, який намагався бути посередником у переговорах між Україною та Росією, і про те, чим закінчиться війна.
"Війна поки не закінчиться, Україна буде довго мучитися – у зла великі сили", – вважає колишній російський віцепрем’єр.
Полторанін народився 1939 року у селі Білий Луг Східно-Казахстанської області Казахстану. Із 1960-го до серпня 1991 року був у КПРС. У 1964 році закінчив факультет журналістики Казахського державного університету, у 1968–1970 роках навчався у Вищій партійній школі при ЦК КПРС.
У 1960–1980-х роках працював у різних казахстанських газетах, був власним кореспондентом газети "Правда" з Казахстану. У 1986–1988 роках обіймав посаду головного редактора газети "Московская правда", потім до 1991 року був політичним оглядачем агентства друку "Новости".
У 1989 році Полторанін був одним із керівників виборчої кампанії Єльцина з виборів у народні депутати СРСР, а в 1991 році разом із Геннадієм Бурбулісом та Сергієм Станкевичем входив у так званий стратегічний штаб кампанії з обрання Єльцина президентом РРФСР. Під час спроби державного перевороту у серпні 1991 року входив до найближчого оточення Єльцина.
Полторанін у 1989–1991 роках був народним депутатом СРСР (його обрали за квотою Спілки журналістів), в 1990–1992 роках – міністром друку та інформації, у 1992 році – заступником глави уряду Російської Федерації, у 1993–1995 роках – депутатом Державної думи РФ I скликання.
На початку 1990-х очолював спеціальну комісію з архівів при президенті РФ, у середині 1990-х був президентом телевізійної корпорації "Момент истины".
У 2010 році випустив книжку "Влада у тротиловому еквіваленті. Спадщина царя Бориса".
