Кравчук народився 1934 року в селі Великий Житин (тоді – територія Польщі, зараз – Рівненська область).
У 1958-му закінчив Київський державний університет (зараз – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) і того-таки року вступив до Комуністичної партії Радянського Союзу. Два роки викладав у Чернівецькому фінансовому технікумі, потім працював методистом у Будинку політпросвіти, завідував відділом пропаганди Чернівецького обкому КПУ. У 1970 році закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Кандидат економічних наук.
Був секретарем ЦК КПУ. Вийшов із Компартії після серпневого путчу ДКНС 1991 року. На пост президента України балотувався як безпартійний. 1 грудня 1991 року на перших прямих президентських виборах його обрали президентом України, він набрав 61,6% голосів виборців.
8 грудня 1991 року підписав із Борисом Єльциним і Станіславом Шушкевичем Біловезьку угоду, яка припинила існування СРСР.
У 1994 році погодився на дострокові президентські вибори, які програв Леоніду Кучмі. Потім його неодноразово обирали до Верховної Ради.
Із 30 липня 2020 року очолює українську делегацію в тристоронній контактній групі.