+20 Київ
За словами Станіслава Ігнатьєва, голови ради Української асоціації відновлюваної енергетики, війна фактично змусила Україну декарбонізуватися: "До 94% вугільної генерації знищено або суттєво пошкоджено. Видобуток вугілля майже зупинено. Є пошкодження об'єктів газової інфраструктури, хоча відновлення йде швидко. Різко зросла роль відновлюваної енергетики – як у розподіленій генерації, так і в нових проєктах".
2025 року понад половину енергобалансу України припадає на атомну генерацію. Через втрати вугільних шахт і ТЕС частка теплоенергетики істотно скоротилася. Приблизно 5% забезпечує сонячна енергетика (переважно завдяки приватним СЕС), а вітрова вже сягнула майже 2% і демонструє найшвидші темпи зростання серед усіх джерел.
Попри ще невелику частку в загальному балансі, саме вітрова енергетика має стратегічне значення. На відміну від централізованих станцій, вітропарки менш вразливі до обстрілів через свою розосередженість і складність знищення в одному ударі. Тому навіть під час війни в Україні почали реалізовувати нові проєкти.
Показовим є кейс компанії ДТЕК, яка збудувала вітропарк у Миколаївській області – перший у світі проєкт такого масштабу в умовах активних бойових дій, каже експерт.
Відповідно до Національного плану енергетичного переходу, до 2030 року частка поновних джерел енергії має зрости до 25%. І вітрова генерація – один з основних драйверів цього процесу.
"Карпати, Одещина, північ України – це все регіони з великим вітровим потенціалом. І вони вже зараз стають точками енергетичного зростання", – ділиться Станіслав Ігнатьєв.
Зокрема, Закарпаття перетворюють на основну локацію для нових інвестицій. Компанія "УК Вітряні парки України" реалізує тут амбітний проєкт будівництва вітропарку потужністю до 1,5 ГВт – один із найбільших у країні.
Як повідомив генеральний директор компанії Владислав Єременко в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", реалізація триватиме не менш як чотири з половиною – п'ять років, і успішність цього плану значною мірою залежить від розвитку вітчизняного виробництва. Саме тому підприємство "Френдлі Вінд Технолоджі", яке евакуювали із Краматорська до Перечина, планує до 2026 року потроїти виробничі потужності й виготовляти до 100 турбін щороку.
Найближчим часом у Закарпатській області завершать будівництво першої ВЕС потужністю 80 МВт – це стане початком масштабного енергетичного перетворення регіону й важливим кроком до енергетичної децентралізації.
Отже, навіть в умовах повномасштабної війни Україна не лише відновлює зруйновану інфраструктуру, а й формує нову – сучасну, стійку й менш вразливу до загроз. І вітрова енергетика має всі шанси стати основним елементом майбутньої енергосистеми країни.
