0 Київ
"Україна має вимагати відтермінування дії механізму CBAM щонайменше на період дії воєнного стану й декілька років після його завершення або ж до моменту повного членства в ЄС. Більшість експертів у якості можливого ключового аргументу на переговорах із ЄК апелюють до ст. 30.7 регламенту CBAM, що містить положення про форс-мажор для країн, які постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, що завдають серйозної шкоди їхній економічній і промисловій інфраструктурі. Повномасштабна агресія РФ проти України та її наслідки цілком підходить під критерії непередбачуваної події зі значним збитком", – зазначив експерт.
Він підкреслив, що зараз Україна об'єктивно не повністю готова до запровадження CBAM, тому потрібно активізувати переговорний трек із ЄС щодо цього питання. Адже навіть ЄС у поточних умовах змушений був вдаватися до певної модифікації цього податку.
Експерт навів дані, згідно з якими потенційні втрати українського експорту за 2026–2030 р.р. через впровадження CBAM становитимуть $4,7 млрд, а втрати інвестицій за той самий період – $2,7 млрд. До 2030 року українська економіка може втратити приблизно 6,4% ВВП і 116 тис. робочих місць.
"Експерти вважають, що серед усіх експортно орієнтованих галузей української економіки найбільше від впровадження CBAM постраждає металургійний сектор, який за підсумками 2024 року експортував до ЄС продукцію на $3,3 млрд. За оцінками GMK Center, загальні потенційні експортні втрати для української металургії у 2030 році можуть становити $1,6 млрд", – нагадав Забловський.
На цей момент переговорний процес із ЄС триває, але результатів поки немає. Тому бізнес та експерти закликають український уряд значно прискорити й активізувати переговори щодо відтермінування CBAM, враховуючи наявні часові межі для України, резюмував він.
