+5 Київ
"Ну, власне, цей CBAM, цей механізм вуглецевого коригування, він передбачає додаткове вкладання митом окремих груп товарів у залежності від того, скільки вуглецю було емітовано у процесі виробництва цих товарів", – пояснив Прокіп.
Він додав, що CBAM стосується основних експортних позицій України – металургії, цементу, добрив та електроенергії. І саме в ЄС спрямована найбільша частка українського експорту.
"В умовах, коли Україна у війні й українська економіка й без того страждає, питання: наскільки виправданим є запровадження стосовно України CBAM на фоні намірів і прагнень та заяв про підтримку України й української економіки під час війни?" – наголосив експерт.
За його словами, Україна має об'єктивні підстави для пом'якшення чи відтермінування дії CBAM. Зокрема, через структуру енергетичного балансу.
"75% української електроенергії – це вуглецево-нейтральна електроенергія. Тобто атомні електростанції, великі гідроелектростанції, сонце, вітер, малі гідроелектростанції. Ця генерація забезпечує 75% виробництва електроенергії в Україні", – нагадав Прокіп.
Він вказав, що цей факт не можна врахувати через технічні обмеження.
"Компенсувати ці викиди тим, що в нас є, наприклад, велика частка відновлюваного енергосектору, ми не можемо. Тому що, скажімо так, незважаючи на те, що ми імплементували механізм гарантії походження електроенергії, ми наразі його не можемо застосувати", – зазначив експерт.
За його словами, причина полягає в тому, що Україна не завершила повного об'єднання ринків електроенергії з ЄС (market coupling), і уряд має вжити заходів для врегулювання ситуації з ЄС.
"Для рішення Європейської комісії треба, щоб хтось її про це попросив, це має бути уряд", – підкреслив експерт.
За його словами, зараз зростає тиск на Кабмін із боку бізнес-асоціацій і громадських організацій, щоб запустити процес звернення до Єврокомісії.
"Представники Міндовкілля повідомляли, що начебто буде для України ця відстрочка по CBAM, але офіційних заяв зі сторони Євросоюзу наразі ще не було", – зазначає Прокіп.
