+5 Київ
"Це механізм вуглецевого коригування на кордоні по факту. Тобто коли є український експортер, експортер цементу, заліза, сталі, алюмінію в європейські країни. Йому доведеться пройти певний етап перевірки, наскільки там його продукція була вироблена з використанням чистих технологій", – пояснила вона.
За словами Верещинської, особливо складною ситуація буде для підприємств металургії, які через війну або зазнали значних втрат, або взагалі опинилися в окупації.
"Для них питання декарбонізації взагалі не стояло. Для них стояло питання виживання. Тому я розумію, чому так багато українських виробників дуже насторожені з приводу цього механізму, який у Європі комунікується як механізм для контролю викидів насправді. Але для українських виробників це, звісно, виглядає трішки як знущання", – наголосила експертка.
Водночас, як зазначає Верещинська, у законодавстві ЄС про CBAM передбачено можливість відтермінування для окремих країн.
"На нашу радість, насправді в європейському регулюванні про CBAM є моменти про його відстрочення. Ми також розуміємо, що це ж не можна просто прийти, сказати: "Будь ласка, дайте нам відстрочку". Ти маєш виконати певний перелік умов, які насправді дуже хороші для України, тому що вони якраз про покращення законодавства, про створення системи торгівлі викидами всередині", – зазначила вона.
На її думку, шанс на відтермінування є, але для цього Україні потрібно посилити внутрішню кліматичну політику.
"У нас мало часу, і по факту ця відстрочка – це єдине, що може нам дуже сильно допомогти", – наголосила Верещинська.
