29 листопада "державна рада" Криму ухвалила у другому читанні законопроект "Про підстави і порядок ухвалення рішень із реструктуризації заборгованості позичальників, які проживають на території Республіки Крим, щодо списання боргу чи його частини", повідомляє прес-служба "парламенту" півострова.
У першому читанні його ухвалили 20 вересня.
"Проект закону встановлює підстави і порядок реструктуризації заборгованості позичальників за кредитними договорами, укладеними з українськими банками, діяльність яких було припинено на території Республіки Крим та міста Севастополя Національним банком України", – повідомляє прес-служба.
Відповідно до законопроекту, заборгованість підлягає списанню у повному обсязі, якщо станом на 18 березня 2014 року вона не перевищувала 5 млн руб. (1,35 млн грн за тодішнім курсом Центробанку РФ) або суми в іноземній валюті, еквівалентній 5 млн руб. за курсом ЦБ РФ на 18 березня.
Заборгованість списують також, якщо позичальник на момент набуття чинності цього закону є: "непрацевлаштованим пенсіонером, особою, яка має на утриманні одного і більше неповнолітніх дітей та виховує дітей без одного з батьків, опікуном одного чи більше неповнолітніх дітей, має також на утриманні рідних неповнолітніх дітей, ветераном бойових дій тощо".
Агентство "РИА Новости Крым" зазначає, що законопроект підтримало 63 "депутати".
31 липня Кремль повідомив, що президент РФ Володимир Путін підписав закон про погашення боргів жителів анексованого Криму перед українськими банками. Закон наділяє позичальника правом звернутися до Фонду захисту вкладників, який заснувало Агентство зі страхування внесків, із повідомленням про відмову від взаємодії з особою, яка має право вимагати погашення заборгованості. Водночас розширено можливості фонду щодо реструктуризації заборгованості позичальника.
"Глава" окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов зазначав, що закон дасть змогу обнуляти кредити до 5 млн руб., які в українських банках узяли юридичні і фізичні особи.
Отже, усі виконавчі провадження щодо кримських позичальників, чиї кредити не перевищують цієї суми, буде припинено, а всі арешти мають зняти протягом 90 днів.
Українські банки почали йти з Криму відразу після незаконного референдуму про приєднання півострова до Росії, проведеного 16 березня 2014 року.
Національний банк України постановою №699 заборонив на території материкової України кредитні та депозитні операції у російських рублях і зобов'язав українські банки закрити рахунки юридичних осіб у Криму. Але 3 листопада 2014 року НБУ дозволив банкам установлювати кореспондентські відносини з банками Криму з метою погашення зобов'язань жителів півострова за кредитними договорами у гривнях перед уповноваженими банками.