У Європейському парламенті повідомили, що не скеровували своїх спостерігачів в анексований Крим, де російська влада організувала голосування за зміни до конституції РФ. Про це йдеться в заяві на сайті Європарламенту.
Члени Європейського парламенту Девід Макаллістер і Томас Тобе підкреслили, що Європарламент не було запрошено до спостереження за процесом голосування в Росії, тому депутати ЄП не будуть його коментувати, а також утримаються від коментарів щодо результатів, які у РФ оголосять після завершення голосування.
Водночас євродепутати уточнили, що Європарламент не визнає проведення російського голосування на окупованому українському півострові. Тому відвідування Криму або РФ із метою спостереження за перебігом голосування будь-яким членом ЄП варто розглядати як його власну ініціативу, ніяк не пов'язану з позицією Європарламенту.
29 червня повідомляли, що делегація французьких депутатів Європарламенту планує відвідати окупований Росією Крим із триденним візитом. Голова так званого комітету кримського парламенту з народної дипломатії та міжнаціональних відносин Юрій Гемпель повідомив, що члени делегації планують як експерти відвідати виборчі дільниці в Ялті та Сімферополі й оцінити голосування за поправки до конституції Російської Федерації.
Як повідомляє пресслужба відомства, посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вважає, що позиція офіційного Парижа щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України не змінилася. Він заявив, що передасть у МЗС Франції звернення українських дипломатів.
25 червня в Росії почалося дострокове голосування за поправки до конституції РФ, які ініціював президент країни Володимир Путін. До 30 червня проголосувати можна було онлайн, удома, а також на виборчій дільниці за місцем постійної реєстрації або за місцем фактичного проживання.
30 червня закінчилося онлайн-голосування. Явка на нього становила 93,02%.
Загальноросійське голосування відбувається 1 липня.
20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одностайно ухвалили в першому читанні 23 січня.
У документі, зокрема, пропонують унеможливити обіймати посаду глави держави більше ніж два строки, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. Держдума РФ також підтримала поправку про обнулення президентських строків Путіна, що дасть йому змогу залишитися при владі після 2024 року, коли спливає його черговий президентський строк.