$41.39 €45.14
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages

Полозов: Москва може використовувати захоплених українських моряків як важіль для тиску на українську владу і суспільство перед виборами G

Полозов: Москва може використовувати захоплених українських моряків як важіль для тиску на українську владу і суспільство перед виборами Полозов: Якщо буде створено певні політичні умови для позитивного рішення щодо моряків, його ухвалять негайно
Фото: Николай Полозов / Twitter

У справі захоплених у Чорному морі українських моряків усе залежить не від рішень судів, а від політичної волі Кремля, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" адвокат Микола Полозов.

Москва може використовувати захоплених у Чорному морі українських моряків як важіль для тиску на українську владу і суспільство перед президентськими виборами, призначеними на 31 березня. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив адвокат Микола Полозов, коментуючи інформацію про те, що Росія відмовилася виконувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про надання належної медичної допомоги захопленим морякам.

"Розумієте, проти лому немає прийому. Є культура взаємодії держав із міжнародними інстанціями, зокрема з Європейським судом із прав людини. Ось РФ демонструє свою зневагу до цих норм. Зрозуміло, що інституту примусу в ЄСПЛ немає. У нього немає якихось судових приставів або своєї поліції, яка прийде в Кремль і скаже там, як потрібно поводитися. Однак послідовне невиконання судових рішень, зокрема ЄСПЛ, може зумовити певні політичні наслідки. Наприклад, санкції. І що частіше РФ буде так ставитися до рішень міжнародних інстанцій, то менше у неї можливостей відстоювати там свою правоту. Їй просто ніхто не повірить, і форми спілкування з Москвою стануть жорсткішими", – зазначив Полозов.

Він не бачить у влади РФ зацікавленості у звільненні українських моряків.

"У справі українських моряків усе залежить не від рішень судів, а від політичної волі Кремля. Якщо буде створено певні політичні умови для позитивного рішення щодо моряків, його ухвалять негайно. Зараз я не бачу передумов для створення таких умов і не бачу зацікавленості російської влади в негайному звільненні українських моряків. Тут може бути безліч аспектів. Наприклад, Москва може використовувати захоплених українських моряків як важіль для тиску на українську владу і суспільство перед виборами. І в такий спосіб уплинути на внутрішньоукраїнський політичний порядок денний", – підкреслив адвокат.

За його словами, для зустрічі з ув'язненими Росією моряками українському омбудсмену Людмилі Денісовій потрібно одержати дозвіл від російських слідчих.

"Кожному моряку призначили дату засідання, на якому суд розгляне продовження запобіжного заходу. Це буде 15 січня. Як правило, тримання під вартою продовжують на два місяці. А це якраз кінець березня. Що стосується бажання Денісової зустрітися із моряками, то на це потрібен дозвіл слідчих. Поки у мене немає інформації, що вона його одержала. Можливо, коли приїде в Москву, справа піде швидше. Її прагнення потрапити на судове засідання – це нормальна робота уповноваженого з прав людини. Звичайно, на місці вона намагатиметься одержати дозвіл, але тут питання – яке рішення ухвалить російська влада", – резюмував Полозов.

25 листопада 2018 року РФ обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських Військово-морських сил "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які поверталися до Одеси після спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море.

Російські силовики затримали 24 українських моряків, пізніше їх заарештували в кримських "судах" і перевезли в Москву. Трьох поранених українців помістили в лікарню слідчого ізолятора "Матросская тишина", інших доправили в СІЗО "Лефортово".

Усім морякам висунули обвинувачення в незаконному перетині кордону РФ. Україна вважає моряків військовополоненими.

4 грудня ЄСПЛ зобов'язав Росію забезпечити лікування захоплених українських моряків і повідомити про умови їх тримання.

11 грудня мін'юст РФ повідомив ЄСПЛ, що в моряків немає скарг, підкресливши, що ситуація на постійному контролі російських уповноважених із прав людини.