-2 Київ
У анексованому Криму протягом 2019 року погіршилася ситуація із правами людини. Про це повідомляють у доповіді Європейської комісії про імплементацію Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом.
У документі наголошують, що в поточному році, як і у 2018 році, тривають систематичні репресії щодо осіб, які виступили проти окупаційної "влади" Криму.
Діяльність кримськотатарського Меджлісу відповідно до російського законодавства залишається під забороною із 2016 року. Єврокомісія наголосила, що на півострові тривають "широкомасштабні залякування та переслідування". У 2019 році арешти кримських татар і обшуки в будинках почастішали.
Єврокомісія фіксує обмеження основних свобод, зокрема права на освіту.
У документі згадано повідомлення про нелюдські умови в місцях тримання під вартою у Криму, які регулярно надходять управлінню верховного комісара ООН.
Окремо згадано, що окупаційна влада організувала місцеві "вибори" на півострові, які відбулися 8 вересня – у єдиний день голосування в Росії.
Росія анексувала Крим після силової блокади військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.
16 січня 2017 року Україна подала позов проти РФ у Міжнародний суд ООН у Гаазі. Він пов'язаний із порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У Москві звернення до суду назвали таким, що "переслідує поточні політичні інтереси".
19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН відмовив Україні в тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму. Суд зобов'язав РФ відновити освітній процес українською мовою і забезпечити діяльність Меджлісу.
У МЗС Росії 2 червня 2019 року заявили, що російська сторона доводитиме відсутність юрисдикції Міжнародного суду ООН щодо ініційованої Києвом справи "Україна проти Російської Федерації", проте 8 листопада суд постановив, що має необхідну юрисдикцію.
