+3 Київ
Після російської анексії Криму спостерігають репресії щодо корінного населення та інакомислячих. Про це йдеться в доповіді "Політичні переслідування в Росії: шість місяців 2017 року" Фонду Бориса Нємцова "За свободу".
Як зазначають автори документа, півострів після окупації став "позаправовою територією, на якій безпрецедентне й систематичне порушення закону і прав людини обумовлено зокрема й відсутністю повноцінного доступу для правозахисників і представників ЗМІ (насамперед українських)".
"Чітко простежується тенденція до витіснення з півострова корінного населення, насамперед кримських татар та кримськотатарських активістів, формують несумісні зі звичайним життям умови існування частини населення, що зберегла українське громадянство, відмовившись від набуття російського", – ідеться в доповіді.
Зазначають, що "коло осіб, які перебувають у групі ризику і перманентної небезпеки стати фігурантами вже наявних і нових кримінальних справ під різними приводами, невизначено широке й обчислюється сотнями".
"Методологія переслідувань та інструментарій репресивних заходів щодо інакомислячих у Криму набули рутинного характеру", – заявляють автори документа.
Водночас у доповіді умовно виділяють кілька груп, які зазнали переслідувань:
- кримські татари, керівники і члени Меджлісу кримськотатарського народу;
- реальні та ймовірні учасники організації "Хізб ут-Тахрір", забороненої у РФ;
- фігуранти так званої "справи 26 лютого";
- проукраїнськи налаштовані мешканці Криму і проукраїнські активісти;
- кримські журналісти і кримчани, які відмовилися від примусового надання їм російського громадянства й одержання паспортів РФ.
Водночас вказують, що в багатьох випадках ці групи перетинаються, а переслідувані можуть виявитися фігурантами одразу кількох кримінальних справ.
Росія анексувала Крим і Севастополь після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.
