В окупованому Криму "суд" відклав розгляд апеляцій фігурантів справи "Хізб ут-Тахрір" 

11 січня "Верховний суд" окупованого Криму відклав розгляд апеляційних скарг на арешт фігурантів другої бахчисарайської справи "Хізб ут-Тахрір" Сейрана Салієва, Марлена Асанова та Мемета Бєлялова. Про це "Крим.Реалії" повідомив адвокат останнього Едем Семедляєв.

Він пояснив, що обвинувачені не отримали перекладів скарг своїх адвокатів кримськотатарською мовою, а розгляд скарг без перекладу порушує право підсудних на захист.

"Було багато обурення від суду на те, що мій підзахисний нібито володіє російською мовою і при цьому вимагає переклад скарги. Я відповів, що не треба перекладати недоробки "Верховного суду" на мого підзахисного. Це його право – користуватися перекладачем і отримувати всі судові документи кримськотатарською мовою", – розповів Семедляєв.

Він додав, що засідання перенесли на 16 січня.

11 жовтня 2017 року ФСБ заявила про припинення діяльності бахчисарайського осередку забороненої в Росії організації "Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі". Було заарештовано Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Мемета Бєлялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір′яєва й Ернеса Аметова.

"Хізб ут-Тахрір" – міжнародна ісламська політична організація, яка закликає до об'єднання всіх мусульманських країн у халіфат, але відкидає терористичні методи боротьби. Росія визнала організацію терористичною у 2003 році, діяльність "Хізб ут-Тахрір" на території країни заборонено.

У межах українського законодавства "Хізб ут-Тахрір" є легальною організацією. У країнах Західної Європи та Північної Америки її також не заборонено, за винятком адміністративних обмежень на її діяльність у Німеччині.

Росія анексувала Крим і Севастополь після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.

Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.