До кінця 2020 року в тюрмах за політично або релігійно мотивованими вироками перебувало 109 кримчан – правозахисники

109 жителів окупованого Криму до кінця 2020 року перебували в ув'язненні за політично або релігійно мотивованими вироками, повідомляє Кримська правозахисна група (КПГ).

У КПГ підкреслили, що із 2019 року нікого з політичних в'язнів не було звільнено, а 2020 року російські "суди" позбавили волі за політичними або релігійними мотивами ще не менше ніж 24 осіб.

10 осіб було ув'язнено у "справі кримських мусульман", одна з них перебуває під домашнім арештом, але її доправили до медичного закладу для проходження примусової психіатричної експертизи. Шістьох людей – за обвинуваченням у причетності до "Свідків Єгови". Двох людей – за обвинуваченням у причетності до "незаконного" батальйону імені Номана Челебіджихана. Чотирьох людей – за обвинуваченням у підготовці диверсій, зберіганні зброї та шпигунстві на користь України. Двох – за обвинуваченням у закликах до повернення Криму під контроль України.

2020 року ухвалили 15 вироків, пов'язаних із позбавленням волі, у політично мотивованих справах. 10 із них – на строк від 12 до 19 років. Ці 10 строків дістали кримські мусульмани.

А також, зазначають правозахисники, уперше ухвалили один виправдувальний вирок у "справі кримських мусульман" – його ухвалили Ернесту Аметову, який три роки перебував у СІЗО.

КПГ задокументувала 172 рішення "судів" про взяття під варту або продовження строків тримання під вартою, ухвалені 2020 року в окупованому Криму в межах політично мотивованих переслідувань. Частину ув'язнених було незаконно вивезено на територію РФ, де такі рішення ухвалювали російські суди.

Інфографіка: crimeahrg.org

Росія окупувала Крим навесні 2014 року після незаконного референдуму. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася.

Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу в перелік заборонених організацій.

Європейський суд із прав людини 14 січня більшістю голосів узяв до розгляду скарги України проти Росії щодо низки порушень прав людини у Криму.