Кримського татарина Дегерменджі перевели з реанімації в коридор лікарні

Події

Наразі затриманому кримському татаринові Бекіру Дегерменджі проводять лікування, яке має зняти набряк легень, оскільки у нього – хронічна астма. Про це розповіла його дружина Аліє Дегерменджі.

Заарештованого у "справі про вимагання" кримськотатарського активіста Бекіра Дегерменджі вирішили перевести з реанімації в пульмонологічне відділення, але оскільки там не було місць, його залишили в коридорі. Про це розповіла дружинаДегерменджі Аліє під час заходу, присвяченого підтримці сім'ї активіста в Києві 20 грудня, повідомляє "Крим.Реалії".

"У даний момент Бекір переведений із реанімаційного блоку в пульмонологічне відділення. Стан у нього стабільно важкий. Сьогодні мені довелося поговорити з лікарем – сказали, що він дуже слабкий, продовжують робити уколи. Так як у пульмонології немає місць, то він перебуває в коридорі за ширмою. Його охороняють три охоронці", – сказала Дегерменджі.

Вона зазначила, що зараз її чоловікові проводять лікування, яке має зняти набряк легень, оскільки у нього – хронічна астма.

23 листопада російські силовики затримали п'ятьох кримських татар у справі про вимагання у громадянина Туреччини $7 тис. Активіста Куртсеїта Абдуллаєва відпустили того ж дня.

Під час затримання стало погано ветерану національного руху кримських татар Веджіє Кашці, вона померла в машині швидкої допомоги дорогою до лікарні. 24 листопада Кашку поховали в селищі Новокленовому Білогірського району. Прокуратура Автономної Республіки Крим розслідує смерть Кашки як умисне вбивство.

25 листопада Дегерменджі, Руслана Трубача, Чапуха і Кязіма Аметова заарештували до 15 січня 2018 року. 14 грудня адвокат Едем Семедляєв повідомив, що Дегерменджі потрапив до реанімації. Правозахисники стверджують, що Дегерменджі без свідомості тримають у наручниках.

Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася.

Під різними приводами, зокрема боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ додало Меджліс кримськотатарського народу до переліку заборонених організацій.