Латвія планує провести велику міжнародну конференцію щодо Криму

Події

Латвія планує організувати велику міжнародну конференцію з питань окупації Криму як прикладу порушення міжнародного права. Про це йшлося на зустрічі заступниці голови Верховної Ради Олени Кондратюк із віцеспікеркою латвійського Сейму Дагмар Бейтнере-Ле Галле, яка перебуває з візитом в Україні, і послом Латвії Ілгварсом Кляве, повідомила 6 жовтня пресслужба українського парламенту.

Учасники зустрічі домовилися скоординувати зусилля для проведення заходів Кримської платформи, зазначено в повідомленні. "Зокрема, Латвія планує організувати велику міжнародну конференцію з питань окупації Криму як прикладу порушення міжнародного права", – повідомили в Раді.

Бейтнере-Ле Галла запевнила, що суверенітет і територіальна цілісність України є важливими для Латвії. За її словами, Рига готова до активної роботи в межах Кримської платформи.

На зустрічі також обговорили питання євроатлантичної інтеграції України, взаємодію в ПАРЄ та активізацію співпраці України з "Ініціативою трьох морів". Кондратюк закликала спільно реагувати на гібридні загрози у Європі, зокрема "Північний потік – 2" як геополітичний проєкт РФ і незаконні вибори до Держдуми в окупованому Криму.

"Бейтнере-Ле Галла зазначила, що Латвія готова до рішучих дій у цьому напрямку спільно з Україною та очікує на відповідні кроки з українського боку", – указано в повідомленні пресслужби Ради.

Під час зустрічі сторони обговорили також спільне історичне минуле двох народів, відновлення і збереження історичної пам'яті про злочини тоталітарних режимів.

"У нас є спільне минуле, але в нас також і спільне європейське майбутнє. Дуже раді і пишаємося тим, що маємо надзвичайно дружні й партнерські відносини з Латвією як на міждержавному, так і на міжпарламентському рівні", – сказала Кондратюк.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Україна і більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.
На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.
У МЗС РФ назвали Кримську платформу "русофобською акцією, яка не має перспектив", і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".
Українська влада зауважувала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від нього.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що в Києві "реакцією російської сторони задоволені".
Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.