Події

Низка країн погодилася брати участь у саміті Кримської платформи на найвищому рівні – Джапарова

29 квітня 2021, 13.13 Этот материал также можно прочитать на русском

Джапарова: Ми активно наразі готуємося до саміту Кримської платформи, який відбудеться 23 серпня Фото: Emine Dzheppar / Facebook

Низка країн підтвердила участь у саміті Кримської платформи, який має відбутися 23 серпня в Києві на найвищому рівні. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", фрагменти якого опублікували 29 квітня.

Вона зазначила, що МЗС поки не хоче називати країн, які прийняли запрошення.

"Ми вирішили, що не оголошуватимемо країни, які вже погодилися приїхати на установчий саміт, оскільки РФ оголосила, що це загроза її територіальній цілісності та безпеці. Тому, щоб не нарощувати емоції РФ, ми вирішили не робити цю інформацію публічною. Однак президент Ради ЄС Шарль Мішель публічно оголосив, що приїде та підтримає цю ініціативу. Це єдине, що ми поки що можемо сказати. Але низка країн уже погодила свою участь на найвищому рівні, тому ми активно наразі готуємося до саміту, який відбудеться 23 серпня", – сказала заступниця міністра.

Джапарова повідомила, що саміт матиме кілька складових, за попереднім сценарієм планують офіційну частину, під час якої виступлять президент України, голова Верховної Ради, прем'єр-міністр і глави делегацій.

"Плануємо тематичні експертні дискусії, а також заходи публічної дипломатії, тісно пов'язані з Кримом. Однозначно буде виступ лідера кримськотатарського народу, і це дуже важливо, тому що є диспропорційний трек переслідування кримських татар у силу багатьох причин, історії й того, що єдиною кісткою поперек горла в Криму для Росії є кримськотатарський народ через свої органи самоврядування, свою потужну систему організацій, яка фіксувалася ще із часів Радянського Союзу", – вказала вона.

Також заступниця міністра розповіла, що за підсумками саміту планують ухвалити остаточний документ. За її словами, цей документ має підтвердити підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах, офіційно заснувати Кримську платформу, визначити основні засади міжнародної стратегії деокупації Криму.

"Ми перебуваємо в процесі переговорів із нашими партнерами, це така спільна творчість. Тому що кожна країна, перш ніж вирішувати, приєднуватися до документа чи ні, має пройтися ним і зрозуміти, що він не суперечить її баченню. Ми наразі спільно максимально намагаємося сформувати такий документ, який базуватиметься на важливих принципах міжнародного права, щоб це не суперечило політикам інших держав. Наразі комунікація – у дуже активній фазі, і найближчим часом ми його фіналізуємо", – зазначила вона.

Джапарова додала, що саміт глав держав та урядів – це значуща подія, і вона не буде щорічною.

Контекст

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримська платформа розпочне на саміті, який відбудеться в Києві 23 серпня 2021 року. На ньому планують ухвалити документ під назвою Кримська хартія, який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.
У МЗС РФ Кримську платформу назвали "недружнім щодо Росії кроком" і "посяганням на територіальну цілісність РФ". Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що через ініціативу у РФ "наростають емоції, іноді навіть істеричні".
Кримську платформу як новий майданчик для переговорів про повернення окупованого Криму до складу України вже підтримало більше ніж 10 країн світу, говорила прессекретарка президента України Юлія Мендель.
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна й більшість країн світу.