Протягом п'яти років було зафіксовано понад 1500 порушень прав людини в окупованому Криму, повідомив програмний директор "Кримського дому" і співзасновник організації "КримSOS" Алім Алієв на засіданні Ради Безпеки ООН 15 березня, яке транслював "5 канал".
"Ми задокументували більше ніж 1,5 тис. випадків порушення прав людини на півострові протягом п'яти років нелегальної анексії. 66 людей утримують у місцях позбавлення волі, шестеро загинули на політичних підставах, 281 випадок обшуків, здійснених ФСБ у будинках. Понад 100 дітей залишилося без батьків. Більшість цих людей – кримські татари. В основі всіх цих порушень лежить окупація моєї батьківщини – Криму", – заявив Алієв.
Він нагадав, що окупаційна влада заборонила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.
"Більшість кримських татар сприймає цю заборону як атаку на їхню ідентичність, а також як переслідування кримських татар на півострові", – сказав Алієв.
Програмний директор "Кримського дому" також зазначив, що окупанти намагаються розірвати зв'язки півострова з материковою Україною.
"Російська сторона активно намагається включити Крим у російську культурну парадигму, змушуючи брати участь у політичних процесах, змушуючи людей набувати російського громадянства, маніпулюючи кримською історією і впроваджуючи пропаганду в освітньому середовищі. Концепцію так званих кримчан використовують у публічному просторі. У такий спосіб влада намагається об'єднати все населення Криму і створює опозицію для самовизначення кримських татар та українців. Ця практика діє ще від радянських часів. Тоді був так званий радянський народ", – сказав він.
Алієв також заявив, що окупаційна влада створює паралельні інституції.
"Замість Меджлісу створено проросійські кримськотатарські рухи, замість незалежних медіа у Криму створюють медіа, які поширюють пропаганду кримськотатарською й українською мовами. Але протягом кількох останніх років було запущено й незалежні ініціативи, які відстоюють права політв'язнів, журналістів, документуючи постійні порушення, такі як, наприклад, обшуки, надаючи відповідну юридичну підтримку", – зазначив він.
Росія анексувала Крим після незаконного "референдуму" 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.
Глава моніторингової місії ООН із прав людини Фіона Фрейзер 13 вересня 2018 року заявляла, що 86% обшуків та рейдів в анексованому Криму відбулися в будинках кримських татар.