Збагачення РФ завдяки природним ресурсам і культурній спадщині Криму є військовим злочином – Офіс генпрокурора України

Збагачення РФ завдяки природним ресурсам і культурній спадщині Криму є військовим злочином – Офіс генпрокурора України Виїзне засідання Офісу генпрокурора України провели на адмінкордоні окупованого Криму
Фото: gp.gov.ua

Офіс генпрокурора України запропонував нові шляхи активізації розслідування знищення природних об'єктів і культурних цінностей в окупованому Росією Криму.

Офіс генерального прокурора України на виїзній нараді, яка відбулася 22 жовтня на адмінкордоні окупованого Росією Криму, ініціював внесення змін до законодавства України та вдосконалення санкцій політики держави. Про це 22 жовтня повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.

На нараді обговорили порушення екологічних норм, неправомірне використання та знищення природних об'єктів і культурних цінностей, незаконне ведення господарської діяльності на території півострова.

"Збройний конфлікт між Україною та РФ розпочався з окупації півострова та продовжився на сході. Його наслідки жахливі і трагічні. Окрім убивств, насильницьких зникнень, катувань, примусової депортації, паспортизації, мілітаризації дітей, є і грубі порушення в екологічній сфері, знищення археологічних та культурних об’єктів. Будь-яке збагачення РФ за рахунок природних ресурсів та культурної спадщини Криму є тяжким воєнним злочином, і він не має строків давності. Тому тема окупації Криму та злочини, які вчиняє країна-окупант на півострові, повинна бути щодня на порядку денному в Україні", – сказав заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов.

За інформацією Офісу генпрокурора, прокуратура Криму і Севастополя здійснює процесуальне керівництво в шести кримінальних провадженнях за 15 фактами, пов'язаними із забрудненням екології та незаконним видобутком корисних копалин, зокрема порушення екологічних норм під час будівництва транспортного переходу через Керченську протоку.

"Серед виявлених порушень законодавства у сфері археологічної спадщини – проведення масштабних робіт на пам'ятці національного значення "Ханський палац" у Бахчисараї та знищення античних об'єктів під час незаконного видобутку піску", – написано в повідомленні.

На нараді порушили питання про необхідність оцінювання залишків корисних копалин у Криму, створення реєстру культурних цінностей місцевого та загальнодержавного значення, а також методики встановлення розміру завданої шкоди.

"Проблемним залишається здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо незаконного ведення господарської діяльності на території окупованого півострова рядом іноземних суб’єктів. Це зумовлено особливостями правового регулювання таких правовідносин. Наразі законодавством не визначено правовий статус юридичної особи в АР Крим та не встановлено заборон на здійснення діяльності у критично важливих для держави сферах та не запроваджено відповідальності за незаконну економічну діяльність на цій території. За результатами наради учасники прийняли рішення ініціювати внесення змін до законодавства та удосконалення санкційної політики держави", – підкреслили в Офісі генпрокурора.

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати