За даними слідства, підозрюваний за час перебування на посаді не визначив реальних потреб фонду захисних споруд цивільного захисту у столиці, ідеться в повідомленні.
Унаслідок цього з 4655 бомбосховищ лише 3041 об'єкт виявився придатним для використання, а решта – непридатні або обмежено придатні, зазначають в Офісі генпрокурора.
За даними слідства, щоб приховати свою службову недбалість і створити видимість ефективної роботи, чиновник дав вказівку підлеглим створити в інтернеті мапу укриттів Києва і забезпечити її наповнення інформацією про розташування захисних споруд цивільного захисту.
Кияни, повіривши інформації на мапі, після повідомлення про загрозу повітряної атаки вирушали за адресами, за якими укриттів не існувало, вони були замкнені або не придатні для використання, ідеться в повідомленні.
В Офісі генпрокурора зазначають, що з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2023 року на адресу очолюваного підозрюваним департаменту надійшло понад 400 скарг громадян щодо укриттів, а також звернення голів РДА, на які не було належної реакції.