Директива начальника Генштабу Муженка не давала змоги укомплектувати охорону арсеналу в Калинівці – Бутусов 

Для охорони та несення внутрішньої служби на найбільшому арсеналі боєприпасів у Калинівці Вінницької області було задіяно 63 людини, зокрема 40 військовослужбовців і 23 співробітники воєнізованої охорони. Про це в статті для ZN.ua пише головред "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов.

У момент початку вибухів на території бази, згідно із заявою головного військового прокурора Анатолія Матіоса, перебувало лише 17 співробітників воєнізованої охорони – літніх людей віком за 50 років.

"Вони, не маючи жодних технічних засобів спостереження, мали забезпечити безпеку 10,5-кілометрового периметра і території у 1200 гектарів. Зрозуміло, контроль і охорона такими силами давно перетворилися на імітацію служби", – пише журналіст.

За інформацією Бутусова, згідно з директивою начальника Генштабу Віктора Муженка від 7 лютого 2017 року Д-05 про визначення лімітів облікової чисельності й заходів із укомплектування ЗСУ 2017 року, було встановлено заборону на призов на військову службу за контрактом у військові частини Озброєння ЗСУ.

"Ця директива не дозволяла укомплектувати охорону арсеналу", – зазначає журналіст.

Із квітня до червня спецкомісії провели чотири перевірки стану арсеналу в Калинівці, ідеться в матеріалі.

З'ясувалося, що 59 з 179 майданчиків зберігання боєприпасів не мали жодного захисту, саме вони здетонували під час вибухів насамперед, зазначає видання. Водночас 73 відкриті майданчики зберігання не мали козирка й укриття від атаки безпілотників.

Велика частина території арсеналу розташовувалася в лісі. Технічна територія та 50-метрова зона контролю, що прилягала до периметру охорони, заросли чагарниками, деревами, буреломом і майже не проглядалися, і їх не контролювали.

Також немає системи відеоспостереження та раннього виявлення надзвичайних ситуацій.

Увечері 26 вересня на арсеналі Збройних сил України у Калинівці під Вінницею почали вибухати снаряди. На складі було 83 тис. тонн боєприпасів.

Після цього евакуювали 30 тис. місцевих жителів, усі вони пізніше повернулися додому. У зоні вибухів перекрили повітряний простір і змінили графік руху поїздів.

Постраждало дві людини, ніхто не загинув.

За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, НС сталася через "зовнішні причини". Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом диверсії.

27 вересня під час засідання Воєнного кабінету президент України Петро Порошенко заявив, що винних у диверсії необхідно притягнути до відповідальності.

Позаштатний радник президента, помічник міністра оборони Юрій Бірюков припустив, що для атаки використовували безпілотний літальний апарат.

28 вересня головний військовий прокурор Матіос зазначив, що слідство не має даних про диверсійні групи й безпілотник. За його словами, арсенал у Калинівці охороняли люди з "поганим зором і найменшою мотивацією". Прокурор оцінив утрати: "страшні сотні мільярдів гривень".

За даними "Інтерфакс-Україна", секретар Ради національної безпеки України Олександр Турчинов на засіданні Воєнного кабінету вимагав відставки Муженка.

Той відповів, що звинуватити Збройні сили в бездіяльності й "призначити крайніх" не вдасться.