+6 Київ
Спочатку справу кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України, а саме за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) і ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю). Пізніше прокурори змінили кваліфікацію на посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю (ст. 112 ККУ). А 3 жовтня Служба безпеки України повідомила, що тепер Сцельнікову інкримінують державну зраду через імовірну співпрацю із країною-агресором РФ.
За даними слідства, росіяни завербували Сцельнікова й доручили йому відстежувати локації сил оборони, а також час і напрямки руху залізничних ешелонів із пальним. У державній зраді його запідозрили після того, як правохоронці оглянули телефон, пояснив головний прокурор Львівської області Микола Мерет.
"Телебачення Торонто" у своєму розслідуванні повідомляло, що, з огляду на його дописи й коментарі в соцмережах, Сцельніков підтримував агресію РФ задовго до того, як його син зник безвісти на фронті.
Перед початком засідання в Галицькому районному суді Львова 24 жовтня журналісти запитали фігуранта про дописи на його сторінках, однак він відповів лаконічно.
"Останнє слово буде, і я все скажу, зараз я нічого казати не буду", – заявив Сцельніков.
Мерет пояснив, що в межах кримінального провадження проводять понад 80 експертиз, які забирають багато часу.
"Як зазначалося самим обвинуваченим на попередньому засіданні та при його допиті, він даний злочин учинив із метою того, щоб потрапити на територію РФ, що підтверджує ризик того, що він зможе, якщо не застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухилятися від органів досудового розслідування і суду", – зачитав прокурор.
Журналісти додали, що Сцельніков не заперечував проти цього.
На запитання, чи виявили зброю, з якої стріляли в Парубія, Мерет не відповів.
