Підозрюваний у хабарництві Насіров, який мобілізувався, буде сапером

Надзвичайні події

Колишній керівник Державної фіскальної служби (ДФС) України Роман Насіров, котрий мобілізувався у Збройні сили України під час розгляду справи про хабарництво, у якій він фігурує, служитиме сапером. Про це 9 квітня повідомив "Укрінформ" із посиланням на документацію.

У ній вказано, що 7 квітня Насірова призначили на посаду сапера 1-го інженерно-саперного відділення 1-го інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення з окладом 2640 грн.

Підставою для зарахування Насірова до військової частини стала довідка про проходження військово-лікарської комісії від 30 січня, зазначають журналісти.

"Йому має виплачуватися щомісячна премія за особливий внесок у загальні результати служби в розмірі 578% від посадового окладу, а також визначена надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% до посадового окладу", – пише агентство.

Про добровільну мобілізацію Насірова в ЗСУ стало відомо 9 квітня.

Контекст

Насіров керував ДФС із травня 2015-го до березня 2017 року. 2 березня Насірова затримали за підозрою у зловживанні владою і службовим становищем, що призвело до збитків на суму майже 2 млрд грн. За даними слідства, на посаді керівника ДФС він ухвалював рішення на користь бізнесмена-втікача Олександра Онищенка, стосовно якого розслідують провадження за підозрою в махінаціях із газом.
Суд обрав Насірову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 100 млн грн. 16 березня Насіров вийшов на волю після того, як його дружина внесла за нього потрібну заставу. У вересні 2018 року суд дозволив Насірову зняти електронний браслет, у січні 2019-го – виїжджати за межі Київської області, а в березні зменшив розмір застави до 36 млн грн.
У жовтні 2022 року Насірова знову затримали. Йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави в розмірі 523,2 млн грн, але потім заставу кілька разів зменшували. У травні 2024 року за нього внесли заставу в розмірі 55 млн грн.
За версією слідства, протягом 2015–2016 років тодішній голова ДФС України за пособництва свого радника отримав на свою користь і на користь третіх осіб понад 722 млн грн неправомірної вигоди за дії, пов'язані з відшкодуванням ПДВ у розмірі 3,2 млрд грн юридичним особам, підконтрольним власнику агрохолдингу, бізнесмену Олегові Бахматюку. Про підозру в наданні цього хабаря повідомили Бахматюка (підприємець перебуває за кордоном, в Україні суд заарештував його заочно). У травні 2023 року справу передали до суду.