У Києві зафарбували меморіальний мурал із цитатою Гандзюк напередодні її дня народження

У Києві зафарбували меморіальний мурал із цитатою Гандзюк напередодні її дня народження Рух "Хто замовив Катю Гандзюк?" оперативно відновив графіті
Фото: Хто замовив Катю Гандзюк? / Facebook

У Києві на Поштовій площі зник мурал із цитатою херсонської активістки Катерини Гандзюк, яка померла внаслідок спланованого нападу 2018 року. Про це поінформувала користувачка Іnstagram із ніком arina.kts і підтвердила спільнота "Хто замовив Катю Гандзюк?" у Facebook.

2019 року на Поштовій площі в Києві активісти ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?" створили графіті із цитатою активістки, пише "Мост". Відтоді це місце стало умовним меморіалом – там проводили акції для вшанування пам'яті загиблої активістки, додає ЗМІ.

На зникнення муралу напередодні дня народження загиблої активістки відреагував український нардеп, голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

"Сьогодні Каті Гандзюк було б 40 [років]. Але її вбили проросійські сили. Вона була потужним стовпом України в Херсоні, місцевим рушієм демократії й кісткою в горлі для [ексголови Херсонської облради Владислава] Мангера, [помічника Мангера Олексія] Левіна та інших проросійських чортів. [...] А замалювати мурал Каті на Поштовій напередодні її дня народження – це особливий вид цинізму. Київській адміністрації варто його поновити й надати об'єкту захисний статус місцевого значення", – написав нардеп.

У Києві зафарбували меморіальний мурал із цитатою Гандзюк напередодні її дня народження фото 1 Фото: arina.kts / Іnstagram

Станом на зараз невідомо, хто зафарбував графіті.

Рух "Хто замовив Катю Гандзюк?" оперативно відновив графіті, пізніше додала arina.kts.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Arina K. (@arina.kts)

Контекст

31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки понад 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку і в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

Слідство вважає Мангера замовником, а Левіна – організатором злочину. Їм висунули підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (організація вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, який має характер особливого мучення, що спричинило смерть потерпілого).

Наприкінці липня 2020 року Офіс генпрокурора передав у суд обвинувальний акт щодо Мангера й Левіна. 28 серпня у Дніпровському райсуді Києва розпочали розгляд справи.

Під час досудового розслідування Левін відмовлявся співпрацювати зі слідством. Мангер заявляв про свою невинуватість і стверджував, що не був знайомий із Гандзюк. Інший фігурант справи – Ігор Павловський – 1 жовтня заявив на судовому засіданні, що Мангер є замовником убивства активістки.

19 липня 2024 року Київський апеляційний суд почав заново розглядати апеляцію на вирок, повідомив "Укрінформу" адвокат Олександр Шадрін, який захищає Мангера.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати