Історик Грицак: Потрібно визнати, що революція закінчилася. Ми відкочуємося назад 

Революція в Україні закінчилася, "найголовніші фортеці" не переможено, написав історик, почесний професор Києво-Могилянської академії Ярослав Грицак у блозі на сайті "Новое время".

"Уже кілька місяців мене не залишає почуття того, що ми переживаємо контрреволюцію, яку я називаю "солодкою" – іменем того, хто є її символом. Потрібно визнати, що революція закінчилася. Ми відкочуємося назад, адже найголовніші фортеці не переможені. Певні тривожні моменти спостерігалися й раніше. Для мене першим таким сигналом стала поява у списку депутатів від партії президента його сина, а також дружини генпрокурора Юрія Луценка. Нормальні списки – це праймеріз, коли за місця в партії існує конкуренція як ознака відкритості", – зазначив він.

Грицак додав, що в Україні немає "жодного антикорупційного процесу", хоча Національне антикорупційне бюро України постійно надає слідству матеріали, а "обвинувачені постійно уникають покарання".

"Але відсутність реальної боротьби з корупцією або відкритих партійних списків – це тільки зовнішні критерії. Головний же: із початку цього року індекс реформ в Україні показує їхню відсутність. Тому що радикально змінився порядок денний: замість революційного перезапуску країни ми маємо старт боротьби за президентську владу на майбутніх виборах", – написав історик.

Він зазначив, що стара система влади знову почувається безпечно, вона "перегрупувалася й потихеньку переходить у наступ". Грицак підкреслив, що в тому, що сталося в Україні, "винне також громадянське суспільство".

"Воно не менше влади заслуговує на критику. І проблема не в тому, що воно в меншості, – революція завжди робиться активною меншістю. Проблема в тому, що громадянському суспільству не вдалося трансформувати свою горизонтальну соціальну енергію в нову політичну вертикаль. Воно не тисне на владу зсередини. А оскільки немає сильного політичного тиску, то навряд чи влада захоче щось змінювати", – додав він.

На думку Грицака, "солодка" контрреволюція – це не найгірше, що може трапитися.

"Набагато гірше – популістська контрреволюція у виконанні Юлії Тимошенко або Олега Ляшка (лідер "Батьківщини" та керівник Радикальної партії. – "ГОРДОН"). Їхньому успіху сприяє важливий симптом — збіднення середнього класу. Середній клас утрачає, може, не так у реальності, як відчуває загрозу й відсутність будь-якої перспективи. Саме в таких умовах виникає золотий час для популізму, він завжди годується на почутті страху та небезпеки. Приходить той, хто обіцяє дуже швидкі й радикальні зміни, — це і є ефект Трампа (президент США Дональд Трамп. – "ГОРДОН") або ефект Brexit. Україна має ті ж проблеми, тільки ми бідніші й наш рівень небезпеки ще вищий", – уважає історик.