+9 Київ
Це свідчить про те, що Путін і далі висуває ті самі вимоги про усунення українського уряду, які він висунув 2022 року, коли розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, вважають в ISW.
Путін підписав останню версію цієї стратегії 2020 року. Нова версія документа вперше містить згадки "русофобії", яку визначають як "недружнє, упереджене й вороже" ставлення та "дискримінаційні дії" стосовно російських громадян, мови й культури з боку держав, недружніх Росії. Крім того, нова стратегія вказує Україну як основне джерело екстремізму і звинувачує її в поширенні неонацистських ідей. У ній ідеться про те, що Росії потрібно "ліквідувати" джерело екстремістських загроз, які походять з України.
У лютому 2022 року, коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, він заявив, що Росія проводить "денацифікацію" України, нагадують в ISW, що було спробою виправдати усунення законного, демократично обраного уряду України. Нещодавно Путін зробив аналогічні заяви, повторивши свою відмову розглядати компроміси щодо його вимог кінця 2021 року й початку 2022 року.
Згадки в документі "русофобії" й "дискримінації" стосовно російських громадян, мови й культури також збігаються з нещодавньою заявою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така ймовірна дискримінація з боку нинішньої української влади є "першопричиною" війни Росії проти України, і що її мають розглядати на будь-яких майбутніх переговорах. Кремль, імовірно, використовуватиме новий стратегічний документ для виправдання своїх закликів до усунення українського уряду як "антиекстремістських" заходів, вважають аналітики ISW.
Документ закликає Росію посилити свою міграційну політику, зокрема за допомогою боротьби з "пропагандистськими заходами", які відбуваються в місцях проживання мігрантів. Документ також закликає скорегувати освітні програми на Південному Кавказі й у Центральній Азії, щоб запобігти поширенню "русофобії". За оцінками ISW, Путін має одночасно задовольняти ультранаціоналістичний електорат, який є найзапеклішим прибічником війни Росії в Україні, й водночас час урівноважувати потребу Росії в робочій силі мігрантів для її економіки й армії.
