За його словами, Варшава долучиться до обговорення ймовірного мирного плану, який може передбачати скерування миротворчої місії в Україну після припинення вогню. Однак зазначив, що прикордонні держави не мають скеровувати своїх військових в Україну.
"Я вважаю, що має бути кращий розподіл тягаря й диверсифікації всередині НАТО", – пояснив міністр.
Водночас Косіняк-Камиш підтримав вимогу обраного президента США Дональда Трампа до країн Альянсу витрачати 5% ВВП на оборону, навіть попри те, що деяким країнам Альянсу на це може знадобитися 10 років.
Контекст
26 лютого на конференції в Парижі за участю 20 європейських лідерів президент Франції Еммануель Макрон заявив, що не відкидає скерування західних військ в Україну. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню зазначав, що не йдеться про "ведення війни проти Росії". "Нічого не відкидати – це не ескалація", – наголосив він.
Нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів 29 лютого пригрозив "трагічними наслідками" західним державам у разі скерування їхніх військ в Україну.
У листопаді Le Monde написала, що деякі західні країни знову обговорюють можливість скерування своїх військ або приватних військових компаній в Україну. Дискусії нібито поновили перед вступом на посаду президента Трампа, який може припинити допомогу Вашингтона Києву.
2 грудня "Радіо Свобода" з посиланням на невказаного високопосадовця НАТО повідомило, що уряди Франції й Великобританії розглядають варіант розміщення їхніх військових в Україні в разі досягнення домовленостей щодо припинення відкритої збройної агресії з боку Росії.
18 грудня Reuters із посиланням на офіційних осіб і дипломатів написало, що європейські країни обговорюють скерування військ в Україну в разі припинення вогню або укладання мирної угоди для гарантування безпеки.
+2 Київ
