"Унаслідок штормів у достатньо великій кількості вони вийшли з ладу, не виконують свій функціонал. Цю інформацію треба ще перевіряти. Але, за наявною інформацією, можемо зробити висновки, що природа завжди втручається. Керченська протока доволі динамічна й завжди такою була, і [окупанти] це намагалися максимально врахувати. Вони будували і якісь незрозумілі паралельні споруди, затоплювали нескінченні якісь елементи захисту, так би мовити, і будували "паркани" в Чорному морі", – розповів Плетенчук.
Він додав, що такі "зміни" в системі загородження мосту "цілком очікуванні". Плетенчук зазначив, що сезон штормів ще не закінчився й сувора погода в морі триватиме ще щонайменше два-три місяці.
"Сподіваюся, що невдовзі ми побачимо ще більше результатів втручання "генерала шторма морського", який допомагає здебільшого нам", – додав речник ВМС ЗСУ.
Контекст
Міст через Керченську протоку, який з'єднує Крим і Росію, країна-агресор почала будувати за рік після окупації півострова – 2015 року. Автодорожній міст відкрили 2018-го, залізничний – у 2019–2020 роках.
Під час повномасштабної війни на Кримському мосту двічі сталися вибухи. Перший – 8 жовтня 2022 року. Було пошкоджено залізничне полотно мосту і зруйновано кілька прольотів його автомобільної частини. Другий вибух стався 17 липня 2023-го. Унаслідок інциденту було серйозно пошкоджено два прольоти мосту. За атаками на міст стояли українські спецслужби.
Улітку 2023 року російська пропаганда оголосила про встановлення бонових загороджень біля Кримського мосту. Партизанський рух "Атеш" на початку літа 2024 року повідомив, що російські окупанти почали посилювати захист Кримського мосту: вони виставили вздовж нього старі баржі й перекинули до району Керчі додаткові системи протиповітряної оборони. У серпні стало відомо про будівництво поряд із мостом невідомого об'єкта, схожого на міст. Журналісти припускали, що нова споруда призначена для підвищення захисту мосту від потенційних атак.