$41.21 €44.84
menu closed
menu open
weather +10 Київ
languages

Стефанчук заявив, що мобілізація має передбачати призов відставних силовиків

Стефанчук заявив, що мобілізація має передбачати призов відставних силовиків Спікер ВР пропонує мобілізувати військових і силовиків, які у 40–45 років пішли на пенсію й отримують великі виплати
Фото: Верховна Рада України / Facebook

Закон про мобілізацію має передбачати призов працівників силових структур у відставці. Про це голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук сказав 16 березня в ефірі національного телемарафону, його цитує "24 канал".

За його словами, нове законодавство має бути збалансованим і створювати "певну логіку справедливості", адже зараз, за його словами, деякі люди уникають призову, використовуючи різні механізми. Як приклад спікер ВР навів кількість здобувачів другої вищої освіти, що зросла в десятки разів. Цей потяг до науки має іншу мету, вважає Стефанчук.

"Люди ставлять справедливе питання, повинна бути пріоритетність. Питання до, наприклад, осіб військових чи інших, з органів правоохоронних, які в 40–45 років пішли на пенсію й отримують великі виплати. Вони випали з розряду осіб, які підлягають мобілізації", – заявив він.

Голова парламенту зазначає, що на підготовку силовиків витрачали державні кошти й у них досить кваліфікації в поводженні зі зброєю.

"Чому вони повинні бути в іншому розряді, а ми повинні, наприклад, гнати вперед тих самих студентів? Це теж несправедливо. Тому цей баланс для мене дуже важливий, для мене важливо встановити пріоритетність", – каже спікер.

Він переконаний, що підготовлені до служби українці мають проходити призовну мобілізацію і фактичне місце перебування таких осіб має бути відомим. Стефанчук назвав це питанням електронного кабінету військовозобов'язаного й зазначив, що чекатиме на відповідні пропозиції від комітету.

Раніше спікер також розкритикував модель бронювання, яка передбачає прив'язування до зарплати, і заявив, що не знає країн, де б "спрацювало" економічне бронювання від військової служби. В інтерв'ю "Суспільному" 13 березня він порівняв урядові моделі, які передбачають для бронювання зарплату понад 35 тис. грн або сплату 20 тис. грн до бюджету, з англійським "податком на боягузтво".

Контекст

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.

9 грудня 2023 року Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей.

Уже понад два місяці (з 25 грудня 2023 року – дня подання першої редакції) Рада не може ухвалити законопроєкт про мобілізацію.

У Кабінеті Міністрів України розробляють ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують до бюджету у вигляді податків щонайменше 6 тис. грн на місяць.

Розроблення справедливого механізму бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, 5 лютого анонсував Зеленський.

14 березня перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко повідомив, що законопроєкт про мобілізацію може бути готовим до розгляду парламентом у другому читанні до кінця березня – початку квітня. До другого читання нардепи подали 4195 поправок до законопроєкту, комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки почав розглядати законопроєкт 27 лютого. У березні комітет закінчив працювати з порівняльною таблицею і став розглядати поправки постатейно.