"Звертаємося до бійців Корейської народної армії, яких відправили допомагати путінському режиму. Ви не повинні безглуздо вмирати на чужій землі. Не треба повторювати долю сотень тисяч російських солдатів, які вже ніколи не повернуться додому. Здавайтеся в полон", – ідеться в повідомленні.
Проєкт "Хочу жити" обіцяє, що північнокорейців Україна "прихистить, нагодує й обігріє".
"Тисячі російських солдатів зробили правильний вибір і тепер чекають на закінчення війни в хороших умовах: комфортні казарми, триразове гаряче харчування, медичне обслуговування. Не має значення, скільки солдатів відправить Пхеньян на допомогу Росії, неважливо, на який напрямок, – українські табори для військовополонених готові прийняти солдатів будь-якої національності, віросповідання та ідеологічних поглядів", – підкреслили в "Хочу жити".
Пост написано російською й корейською мовами.
Контекст
Перші повідомлення про залучення військ КНДР до участі у війні на боці країни-агресора з'явилися на початку жовтня. Пізніше цю інформацію підтвердили представники української й південнокорейської розвідок. 14 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив про вступ Північної Кореї у війну на боці РФ.
ЗМІ писали, що військові інженери із КНДР уже допомагають РФ завдавати по Україні ударів балістичними ракетами. Окрім того, у ГУР МО повідомляли, що ще 11 тис. північнокорейських військових проходять підготовку на Далекому Сході у РФ і вони будуть готові воювати в Україні вже 1 листопада. За даними Зеленського, північнокорейців у російській армії може бути "до двох бригад".
У Кремлі 21 жовтня не підтвердили й не спростували перекидання північнокорейських військових на полігони у РФ. У МЗС Китаю ухиляються від коментарів на цю тему.
КНДР заперечує, що її війська перебувають у РФ. Представник КНДР в ООН 22 жовтня назвав "стереотипними плітками" ці повідомлення.
Про запуск проєкту "Хочу жити" координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими поінформував 18 вересня 2022 року. Гаряча лінія проєкту працює цілодобово. Автори проєкту гарантують конфіденційність і можливість "пересидіти війну в нормальних умовах", а потім повернутися додому.