ГОРДОН
 
 

Експерт про запропонований НКРЕКП підхід до тарифів: Я б назвав це симуляцією, а не стимуляцією

Під час обговорення RAB-тарифу Нацкомісія з енергетики запропонувала систему, за якої до 2030 року компанії зможуть виділити для реінвестування тільки 30% від необхідного, заявив старший науковий співробітник Інституту Кеннана (США), експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Андріан Прокіп: У запропонованому 2017 року підході регулятора використовують однакову норму прибутку для наявних і нових активів, і вона має становити 12,5%
Андріан Прокіп: У запропонованому 2017 року підході регулятора використовують однакову норму прибутку для наявних і нових активів, і вона має становити 12,5%
Фото: Andrian Prokip / Facebook

Україні потрібно змінити підхід до ціноутворення на електроенергію і впровадити RAB-тариф, заявив старший науковий співробітник Інституту Кеннана (США), експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп під час виступу на міжнародному вебінарі "Забезпечення капітальних інвестицій в електричні мережі України: дорога в майбутнє". Організатором дискусії став Центр відносин США – Україна (CUSUR). Трансляцію проводили на Facebook-сторінці CUSUR.

За його даними, в Україні найвищі в Європі показники відсутності електрики протягом року.

"В Україні це майже 700 хвилин, у Румунії – 306, а в Німеччині – 12. Це через застарілу мережу, рівень зносу якої становить приблизно 60–70%", – повідомив експерт.

Це пов'язано з недоінвестуванням у мережі, зазначив Прокіп: в Україні щорічні інвестиції становлять $200–250 на кілометр електромереж, у Румунії – $1 тис., у Польщі – $1,3 тис., у Німеччині – $1,6 тис., у Великобританії – $6 тис.

"У запропонованому 2017 року підході регулятора використовують однакову норма прибутку для наявних і нових активів, і вона має становити 12,5%. Але в той момент, коли розпочали обговорення, експерти та лідери думок почали говорити, що цей підхід вплине на ціни для споживачів. Це зупинило прийняття такого підходу", – розповів експерт.

Зараз під час обговорення RAB-тарифу НКРЕКП запропонувала іншу систему – 1% від норми прибутку, і 15% на нові активи, але Прокіп переконаний, що ця схема не забезпечить необхідного масштабу інвестицій: до 2030 року з такими нормами окупності компанії зможуть виділити для реінвестування тільки 30% від необхідного.

"Я б назвав це симуляцією, а не стимуляцією. За умови запровадження RAB норма дохідності становить 1% активу. Усі наявні активи мережі вважатимуть старими. Тільки якщо компанія інвестує в нові об'єкти, ці об'єкти вважатимуть новими, і тільки для цих об'єктів використовуватимуть норму прибутку 15%", – зазначає Прокіп.

Він вважає, що норма прибутку має бути близькою до вартості капіталу, оскільки іноземні компанії ухвалюють рішення про інвестиції, порівнюючи вартість кредитів і варіанти реінвестування грошей в інші варіанти.



Стимуляційне регулювання – це механізм тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів. Цей метод спрямований на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури мереж, що передають енергоносій, і стимулювання ефективності витрат розподільчих і постачальних компаній.

Згідно з даними НКРЕКП, зношеність мереж в Україні становить 80%, заявляв 2017 року в ефірі NewsOne тодішній очільник відомства Дмитро Вовк.

За інформацією Delo.ua, Нацкомісія з енергетики із 2012 року розглядає можливість переходу на стимуляційне тарифоутворення, але його досі не запровадили.

5 червня в колонці для видання Mind партнер департаменту корпоративних фінансів компанії Deloitte в Україні Артур Огаджанян зазначив, що в разі переходу на RAB-тариф економічно обґрунтованою методологією буде застосування ставки повернення інвестицій в мережі на рівні середньозваженої вартості капіталу WACC на всі активи компаній – власників мереж.

25 червня генеральний секретар європейської галузевої асоціації Eurelectric Крістіан Рубі заявив, що, для того щоб Україна досягла успіху, вона має вирішити питання стимулювання інвестицій в електричні мережі.

Від стану електричних мереж в Україні залежить не тільки надійність електропостачання для споживачів, але й національна безпека, оскільки стан мереж впливає на розвиток промисловості, заявив президент Міжнародного центру з податків та інвестицій (ITIC) Деніел Вітт.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації