+1 Київ
Українські виробники, які експортують свої товари на європейські ринки, намагаються уникати заборон Євросоюзу, оскільки представники України на перемовинах із ЄС не відстоювали вигідних для країни квот, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" фінансист, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
У зовнішньополітичному відомстві ЄС заявили, що підписання з Україною угоди про оцінювання відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA, або так званий промисловий безвіз) не є гарантованим. Також директор зовнішньополітичної служби ЄС, відповідальний за "Східне партнерство", Люк Девінь висловив сумнів у тому, що Євросоюз може довіряти українським процедурам сертифікації промислової продукції через загальну недовіру ЄС до української системи правосуддя.
"Європа, наприклад, дозволяла нам ввозити необмежену кількість м'яса на кістці. Але воно не є дуже популярним. Попит має яловичина без кістки. "Миронівський хлібопродукт" купив якийсь невеликий завод у Європі і постачав туди м'ясо на кістці. Там її виймали, і далі м'ясо продавали в Європі вже без кістки. І європейці нічого не могли із цим вдіяти, адже все законно. Тобто наші виробники намагаються уникати заборон ЄС, що європейцям дуже не подобається. Але, з іншого боку, і обмеження Євросоюзу не дуже для нас гарні. Нам було важливо якомога швидше підписати саму угоду з ЄС, і представники України фактично не відстоювали квот. Тому документ і виглядає для нас незручним. Так, ми хочемо його переглянути, але європейці не поспішають цього робити. Напевно, у них вистачає своїх товарів і вони підтримують місцевих виробників. А заходження українського імпорту призведе до зниження вартості товарів", – підкреслив Козак.
На його думку, Україна має продемонструвати ЄС переваги свого ринку.
"Звісно, така ситуація не на всіх напрямах, але на багатьох. Узагалі в ЄС хотіли б купувати в нас сировину, а переробляти її в себе. Але ми хочемо самі продавати готовий продукт, а не сировину, тому що це питання доданої вартості і робочих місць. У нас теж діють мита на багато європейських товарів. Наприклад, на ті самі автомобілі – як нові, так і вживані. Щоб "промисловий безвіз" із ЄС запрацював, потрібен другий раунд перемовин. Потрібно ставити умови. Приміром, можемо сказати, що відкриємо ринок землі, запрошувати їх до приватизації в Україні. Тобто не треба скаржитися ЄС, що ми воюємо із РФ і нам складно захищати їх від агресора, – це не матиме жодного впливу. Потрібно демонструвати переваги нашого ринку, пояснювати, що в нас 40 млн населення і вигідне географічне розташування, що ми можемо знизити їм мита. Вигода має бути взаємною", – резюмував Козак.
12 листопада Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №2172 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду".
Ухвалення відповідного закону є однією з останніх умов, які має виконати Україна для початку перемовин з Євросоюзом про підписання перших угод у межах "промислового безвізу" – спрощеного експорту промислових товарів з України до ЄС без додаткової сертифікації.
